ТЕМА 7. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XVII СТ.
Embedded Files
Програма ЗНО/НМТ
Терміни за програмою
Фільва́рок — панський сільськогосподарський хутір, багатогалузеве господарство, орієнтоване на виробництво збіжжя на продаж, де використовувалася праця залежних селян (кріпаків), згодом — наймана.
Кріпаки — це люди, що не мають своєї хати, нічого свого. Вони повинні все життя працювати на свого господаря.
Панщина — форма визиску селянства, примусове виконання певного обсягу робіт на користь землевласника.
«Золотий спокій» — період 1638–1648 рр., коли не було значних повстань козаків.
Історичні документи
Морські походи козаків
«...Петро Конашевич-Сагайдачний... ходив з військом запорозьким по воді на Кафу, повоював її добре, силу бранців християнських з неволі звільнив і з добичею великою з Чорного моря повернувся...»
«Після раптового вторгнення запорожців у табір Османа турками оволоділа паніка: сам Осман, який ще недавно думав, що немає нікого у світі могутнішого за нього, тепер на власні очі бачив усю хиткість свого становища...»
Похід Петра Конашевича-Сагайдачного на Москву, 1618 р.
«Конашевич надзвичайно спритно, страшенно збентеживши ворога, об’єднався з Владиславом під самою Москвою, столицею держави. Проніс переможні корогви своїми безмежними просторами.., обернувши в руїни такі надзвичайно сильні своєю позицією та залогами міста, як Єлець, Шацьк, Лівни, Калуга...»
Діяльність П. Конашевича-Сагайдачного
«...записавши військо в братство, дав йому не тільки право, але й обов’язок виступати в усіх братських справах у ролі його членів, зв’язав братство як… козацьке представництво в церковних і національних справах...»
Висвячення митрополитом Київським Йова Борецького
«Року 1620 місяця березня 22 дня прибув з Москви до Києва святійший патріарх Феофан...»
Битва під Хотином
«...вдруге перебрав собі гетьманську булаву, зібрав козаків реєстрових та запорозьких і чимдуж поспішив під Хотин на підмогу Владиславу.., став обіч королевича в осаді...»
Куруківської угоди (1625 р.)
«...Надалі козаки повинні будуть коритися виключно старшому, якого самі собі оберуть… Козаки мусять скласти правильні реєстри, які не перевищують 6 тисяч... З [цього] числа 1000 або більше козаків, на розсуд коронного гетьмана і з відома їхнього старшого.., мусять перебувати на Низу за порогами і там виконувати свою службу...»
Повстання під проводом Павла Павлюка, Якова Острянина та Дмитра Гуні
«...козаки зібралися, настановили гетьманом Павлюка й вирушили на Кумейки супроти ляхів, але під Кумейками коронний гетьман Конецпольський, до підступу вдавшися, здолав козаків...»
Утворення Києво-Могилянського колегіуму, 1632 р., ініціатор — Петро Могила
«...уклав з Київським братством угоду, за якою ставав “старшим братом, дозорцем, довічним охоронцем і наставником” об’єднаних Лаврської та Братської шкіл»
Персоналії
Персоналії за програмою: Петра Конашевича-Сагайдачного, Тараса Федоровича, Івана Сулими, Йова Борецького, Петра Могили.
Петро Конашевич-Сагайдачний
Петро Конашевич-Сагайдачний:
підтримував християнство, домігся відновлення та легалізації православної церкви;
вступ запорозького козацтва до Київського братства;
морські походи на Стамбул (1615 р.) та Кафу (1616 р.) — найбільших турецьких пунктів.;
похід у 1618 р. на Москву;
взяв участь у Хотинській війні в 1621 р.;
у 1622 р. помер від поранення руки, яке отримав після битви під Хотином;
Петро Могила
Петро Могила:
домігся визнання найвищої православної ієрархії та її легалізації («Пункти для заспокоєння руського народу», 1632 р.);
був ініціатором об’єднання Київської братської та Лаврської шкіл у колегію (утворення Києво-Могилянського колегіуму, 1632 р.);
реформування православної церкви;
написав «Требник»;
сприяв заснуванню навчальних закладів.
Марко Жмайло — очільник повстання на Куруковому озері в 1625 р., що закінчилася перемогою козаків та підписанням Куруківської угоди (1625 р.).
Тарас Федорович (Трясило) — козацький ватажок у повстанні під Переяславом (Тарасова ніч), де здобув перемогу, реєстр збільшено до 8 тис.
Іван Сулима — очільник повстання 1635 р., під час якого було частково зруйновано й підкорено фортецю Кодак. Повстання було придушено, Івана Сулиму стратили на центральній площі у Варшаві.
Йов Борецький — митрополит Київський, Галицький і всієї Русі 1620–1631 рр., один із засновників Київського братства, з допомогою козацтва домігся відновлення православної ієрархії.
Павло Павлюк — один із ватажків національно-визвольного повстання 1637–1638 рр., зазнав поразок під Кумейками й Боровицею, був схоплений і страчений.
Яків Острянин і Дмитро Гуня — ватажки національно-визвольного повстання 1637–1638 рр., які керували повстанням після смерті Павла Павлюка та невдовзі зазнали поразок.
Хронологія
1618 р. — похід козаків під проводом Петра-Конашевича Сагайдачного на м. Москва.
1621 р. — Хотинська битва.
1625 р. — битва на Куруковому озері під проводом Марка Жмайла. Підписання Куруківської угоди.
1630 р. — повстання під проводом Тараса Федоровича (Трясила).
1632 р. — «Пункти для заспокоєння руського народу».
1635 р. — повстання під проводом Івана Сулими.
1632 р. — утворення Київської колегії.
1637–1638 рр. — повстання під проводом Павла Павлюка, Якова Острянина та Дмитра Гуні.
Subjectzno
Page updated
Google Sites
Report abuse