Subjectzno - Тема 18. Конспект №2

Subjectzno

Головна

Треба знати

Тема 18

Тема 18. Конспект №1

Тема 17

Тема 17. Конспект №1

Тема 17. Конспект №2

Тема 19

Тема 19. Конспект №1

Тема 19. Конспект №2

ТЕМА 18. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ В 1900–1914 РР.

Економічна криза 1900-1903 pp.

У 1900–1903 рр. Наддніпрянську Україну охопила спричинила економічна криза. Характерні ознаки:

посилення концентрації виробництва;
значний вплив іноземних інвестицій;
зростання питомої ваги українських земель в економіці Російської імперії.

На картосхемі штрихуванням позначено регіон, до якого наприкінці XIX – на початку XX ст. спрямовувалися іноземні інвестиції у видобування кам’яного вугілля та виплавку чорних металів.

Під № 2 позначено регіон товарного виробництва цукру наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.

Вітчизняні підприємці Наддніпрянської України на початку XX ст. посідали провідне місце в харчовій промисловості. На Правобережжі переважало виробництво цукрових буряків, картоплі й тютюну.

Діаграма виготовлення основних видів продукції Наддніпрянщини порівняно із загальноімперським у 1913 р.

Активізація політичного руху

Першою політичною партією Наддніпрянської України стала Революційна українська партія (РУП), створена в 1900 р. Публіцистичний твір, написаний у 1900 р. Миколою Міхновським як програма Революційної української партії стала «Самостійна Україна» (але потребу здобуття політичної незалежності України вперше обґрунтував Юліан Бачинський у брошурі «Україна Irredenta»!!).

«Самостійна, суверенна Україна, соборна, ціла й нероздільна, від Сяну й Кубані, від Карпат по Кавказ...», — таке гасло на початку ХХ ст. сформулював М. Міхновський.

Хоча було багато прихильників ідеї Миколи Міхновського, але панівною течією в українському національному русі Наддніпрянської України на початку XX ст. була автономістська.

Микола Міхновський

Події революції 1905–1907 рр.

У 1905 р. Російську імперію охопив ряд повстань за демократизацію, рух швидко політизувався, що змусило царя піти на поступки населенню, Емський указ фактично утратив свою чинність. Діяльність українців під час революції:

створення «Просвіт»;
початок видання першої української газети «Хлібороб» у Наддніпрянській Україні;
видання щоденної української газети «Громадська думка». Після її заборони газета отримала нову назву — «Рада». Спонсором цих газет був Євген Чикаленко;
участь українців у I і II Державних думах Росії. Головою української громади в I Державній думі був Ілля Шраг. У 1907 р. II Державна дума (як раніше Перша) була розпущена.

«Хлібороб» — перше україномовне періодичне видання в Наддніпрянській Україні

Земельна реформа Петра Столипіна

У 1906 р. було запроваджено земельну реформу Петра Столипіна (яка доповнювалася законами до 1911 р.):

руйнування общини, кожному селянину надавалося право вимагати певну територію землі в одному масиві, яку називали «відруб», або переїхати на інші землі та створювати свій «хутір»;
складовою реформи також було заохочення селян переселенням до Сибіру, Середньої Азії та Північного Кавказу.

Як наслідок, у Наддніпрянській Україні пожвавилась економіка, вона перетворилася на одного з основних експортерів хліба в Європу.

На картосхемі заштриховано території губерній, на які в 1911 р. було поширено земську реформу.

Події 1907–1914 рр.

Після поразки революції відновлюється тодішня політика Російської імперії: закриття майже всіх просвіт, більшості газет, заборона викладати українською мовою тощо. Щоб ліквідувати український рух, діяли організації чорносотенців. Складові програми чорносотенців: відстоювання самодержавства, невизнання українців і білорусів як окремих народів, неподільність Російської імперії, антисемітизм.

У 1908 р. з ініціативи Євгена Чикаленка та інших членів УДРП було створено Товариство українських поступовців.

Розгорнення антисемітизму. Відомим доказом цього є «Справи Бейліса» в 1911–1913 рр.

Історичні документи

Аграрна реформа Петра Столипіна

«Із цього часу зазначені землі звільнено від обмежень, які лежали на них; у силу викупного боргу селяни дістають право вільного виходу з громади із закріпленням у власність окремих домохозяїв ділянок, які переходять до приватного володіння з громадського наділу…»

Створення «Просвіт» під час революції 1905–1907 рр.

«Рідна українська просвіта найміцніша підвалина української автономії. Нехай же ширяться по всій Україні просвітні товариства, стаючи джерелом освіти й свідомості для рідного народу. Вітаємо київську “Просвіту”, вітаємо нове культурне життя України”...»

Настрої, описані в уривку, були властиві частині суспільства часів «Справи Бейліса».

«…вони лестять народним забобонам, роздмухують марновірство й наполегливо кличуть до насильства над іноплемінними співвітчизниками. З приводу ще не розслідуваного вбивства в Києві хлопчика Ющинського в народ знову кинута брехлива казка про вживання євреями християнської крові. Це давно відомий прийом старого бузувірства».