ТЕМА 2. ВИНИКНЕННЯ ТА РОЗКВІТ КИЇВСЬКОЇ РУСІ
ТЕМА 2. ВИНИКНЕННЯ ТА РОЗКВІТ КИЇВСЬКОЇ РУСІ
Embedded Files
Виникнення Київської Русі
Під час Великого розселення слов'ян почалася зароджуватися держава. Слов'яни жили племенами, які потім об'єднувалися в союзи племен — племінні об'єднання. Відомими племенами східних слов'ян є
сіверяни;
поляни;
деревляни.
Початком зародження Київської держави вважається виникнення Києва, першим його правителем по легенді були Кий, його брати й сестра. Правителем у слов'ян називали князем, а його помічників — дружинниками. Релігія — язичництво, тобто поклонялися богам природи, символами були ідоли — зображення божества на дереві або камені.
У IX ст. починається більш яскраве формування держави та вихід її на міжднародну арену. На це століття припадає діяльність Аскольда та Діра. Під владою Аскольда були племена древлян і сіверян. Відомою подією є похід Аскольда в 860 р. на Константинополь — столицю Візантії. Похід Аскольда був першим відомим договором Київської Русі та Візантії, де він першим прийняв християнство та намагався охрестити Русь.
Приклад ідолу слов'ян
Князювання Олега
У 882 р. до правління прийшов новгородський правитель Олег (882–912 рр. — правив як Київський князь), який вбив Аскольда та став князем. Олег об'єднав північні й південні руські землі. Діяльність Олега:
об'єднав північні та південні руські землі;
зміцнив владу із центром у Києві;
зміцнював військо, наймав у військо варягів;
здійснив два походи на Візантію в 907 та 911 рр., руські купці отримали право на безмитну торгівлю в Константинополі.
Князювання Ігоря
Після Олега правив князь Ігор (912–944 рр. — роки правління). Ігор здійснив походи на Візантію в 941 та 944 рр., які були не дуже вдалі, візантійці використали «грецький вогонь». Був убитий у 944 р. під час повторного збирання данини (полюддя) древлянами в місті Іскоростень.
Князювання Ольги
Після Ігоря правила його дружина — Ольга (945–964 рр. — роки правління). Діяльність:
придушила повстання деревлян та помстилася їм (спалила їх);
здійснила першу державну реформу (податкову);
впровадила погости та уроки;
розбудова Києва, створення дерев'яної християнської церкви;
спроби створити дипломатичні стосунки з країнами Європи (з Німеччиною);
у 957 р. прийняла християнство в Константинополі.
Князювання Святослава Хороброго
Наступним князем став Святослав Ігорьович (945–972 рр., фактично 964–972 рр. — роки правління). Діяльність:
адміністративна реформа;
вів агресивну політику, захопив багато земель, які виснажили Русь;
захопив території в'ятичів, уличів і тиверців;
прийняв язичництво;
у 965 р. розгромив Хозарський каганат від Ітилем та Волзьку Булгарію, відкрив шлях на Русь кочовим племенам;
хотів перенести столицю до Переяславця;
здійснив два балканських походи;
відомі вислови: «Хочу на вас іти», «Не посоромимо землі Руської», «Мертві сорому не знають»;
був убитий печенігами.
На картосхемі стрілками позначено шлях здійснення полюддя першими київськими князями.
Кордони Київської держави за часів князювання Олега
На картосхемі відображено похід великого князя київського Святослава Хороброго
Картосхема дає змогу:
визначити межі Київської держави (Русі-України) в середині Х ст.;
визначити межі проживання кочовиків, які становили найбільшу загрозу для східних слов’ян у VIII–Х ст.;
указати напрямки походів київських князів Олега та Ігоря.
Правління Володимира Великого
Наступним князем після Святослава був Володимир Великий (980–1015 рр. — роки правління). Діяльність Володимира Великого:
досяг розквіту Русі;
приєднав Червенські міста;
карбування на Русі перших золотих і срібних монет;
відкриття перших шкіл;
проведення релігійних реформ;
запровадив перший постійний податок — десятину;
початок будівництва Десятинної церкви;
запровадив шлюбну дипломатію;
символ Володимира — тризуб;
перші спроби зробити релігійну реформу: спроба затвердити язичництво. Нова спроба обрати релігію, вибір між християнством, ісламом та іудаїзмом;
988 р. — запровадження християнства як державної релігії. Причини:
поліпшення стосунків із Візантією;
піднесення Київської держави серед країн Європи;
опирання на християнство княгині Ольги.
Наслідки:
укладення династичного союзу Русі з Візантією;
поява кам’яної церковної архітектури;
запровадження християнства як державної релігії.
Похід Володимира Великого
Правління Ярослава Мудрого
Князем після Володимира став Ярослав Мудрий (1019–1054 рр. — роки правління). Діяльність:
відновив владу в Київській Русі;
правив разом із братом до 1036 р.;
відвоював Червенські міста;
переміг печенігів, завершення будівництва Софійського Собору;
заснував першу бібліотеку при Софійському соборі;
збудував Золоті ворота;
уклав перший кодифікований звід руських законів — «Правда Ярослава»;
шлюбна дипломатія (Ярослава Мудрого називали «тестем Європи»);
у 1051 р. було призначено Іларіона митрополитом Київським, заснування Печерського монастиря в Києві.
Софійський собор, сучасний вигляд
Терміни з програми
Племінний союз, племінне об'єднання — об'єднання кількох племен, особливо часто відзначається істориками у суспільствах, які перебували на стадії військової демократії (франки й тевтони в германців, антів і склавинів у слов'ян).
Князь, княгиня — голова роду, племені або союзу племен, що звичайно стояв на чолі військової дружини, а з розвитком феодалізму — вождь війська та правитель князівства.
Полю́ддя (від «ходіння по людях») — збирання дани́ни у формі натурального оброку з підлеглого населення в Київській Русі, що його провадив кожної осені київський князь або його намісник.
Язи́чництво — релігія до прийняття християнства, де люди поклонялися богам природи.
Христия́нство — релігія, заснована на вченні Ісуса Христа. Поряд з ісламом та буддизмом входить до числа трьох світових релігій. Характерною рисою християнства, яка вирізняє його серед інших напрямів єдинобожжя, є віра в Ісуса Христа як втілення і прояв Бога заради спасіння всього людства і людського суспільства і настанови в істині.
Шлюбна дипломатія — це явище, що передбачає шлюб між представниками династій, які правлять, щоб налагодити політичні відносини, закріпити союз, залагодити конфлікт або уникнути його.
Пого́ст — адміністративно-територіальна одиниця Київської Русі, місце, де збирали данину.
Уроки — визначений розмір сплати данини.
Історичні документи
Документи пов'язані з князем Олегом
«...І мовив... Аскольдові та Дірові: “Ви оба не є князі. Ні роду княжого. Я є роду княжого.” — “А се — син Рюриків...”»
«Ходив Олег проти сіверян, і переміг сіверян, і наклав на них данину легку, і не дозволив їм данину давати хозарам, і сказав: “Я ворог їм, і вам нема чого [данину їм платити]”...»
Документи пов'язані з князем Ігорем
«Із города Іскоростеня вийшли проти нього древляни й убили [його] і дружину його, бо було їх мало…»
«...І не послухав їх Ігор, і древляни, вийшовши насупроти з міста Іскоростеня, вбили Ігоря і дружину його; бо їх було мало. І похований був Ігор, і єсть могила коло Іскоростеня в древлянах…»
«І деревляни кажуть їй: “Нас земля послала Деревлянська, щоби таке сказати: "Мужа твого вбили, бо твій муж як вовк нас обкрадав і грабував, а наші князі добрі, бо збагатили Деревлянську землю"”...»
Документи пов'язані з князем Святославом
«Сказав... матері своїй і боярам своїм: “Не любо мені в Києві жити, хочу жити в Переяславці на Дунаї”...»
«Хозари вийшли супроти нього з каганом своïм. I зступилися війська битися, і сталася битва межи ними, і одолів він хозарів і город їхній столицю Іміль, і город Бiлу Вежу взяв. І ясів він переміг, і касогів, і прийшов до Києва...»
«I пішов Святослав на греків, а ті вийшли проти Русі... Русь приготувалася до бою, і була велика битва, і переміг Святослав, і побігли греки, і пішов Святослав до Царграда, воюючи і розорюючи міста...»
«Іде Святослав на Дунай воювати болгар. І в битві переміг Святослав болгар, і взяв городів вісімдесят по Дунаю. І сів княжити тут у Переяславці, беручи данину з греків...»
«...на другий день посилає до імператора просити миру за такою умовою: [русичі] повинні віддати [візантійцям] Доростол.., [візантійці] повинні дозволити привозити до себе хліб...»
«Хозари вийшли супроти нього з каганом, князем своїм. І зступилися війська битися, і сталася битва межи ними, і одолів він хозар і город їхній столицю Ітіль, і город Білу Вежу взяв...»
«Прийшов [князь] у Переяславець. І послав до греків послів, говорячи: “Хочу йти на вас”... І пішов до Царграда, розоряючи міста. І дали йому данину... І повернувся він в Переяславець...»
Промова Святослава перед битвою з візантійцями
«...І мовив Святослав: “Уже нам нікуди дітись, а волею і неволею [доведеться] стати насупроти. Тож не осоромимо землі Руської, а ляжемо кістьми тут, бо ж мертвий сорому не зазнає. Якщо ж побіжимо ми, — то сором нам. Тож не втечемо, а станемо кріпко, і я перед вами піду. Якщо моя голова ляже, — тоді [самі] подумайте про себе”. І сказали вої: “Де голова твоя ляже, там і наші голови ми зложимо”... І зіткнулися обидва війська, і була січа велика, і одолів Святослав їх...»
Документи пов'язані з князем Володимиром:
Великому князю київському візантійські посли передали такі слова свого імператора: «Не годиться християнам віддавати [заміж] за язичників. Якщо хрестишся, то і це одержиш, і царство небесне приймеш, і з нами однієї віри будеш. Коли ж не хочеш цього робити, то не можемо віддати сестри своєї за тебе»
«...якби був поганий закон грецький, то не прийняла б його твоя бабця Ольга» — переданий літописцем фрагмент діалогу з великим князем київським пов’язаний із вибором державної релігії.
«...а сам повернувся в Київ. І коли прийшов, повелів скинути всіх кумирів: одних порубати, а інших попалити. Перуна ж повелів прив’язати коневі до хвоста й волочити з гори Боричевим узвозом на Ручай...»
«І тоді єпископ корсунський зі священниками хрестили Володимира. Хрестився же він у церкві Святої Софії. А стоїть ця церква на високому місці посеред міста...»
«...віддав Корсунь грекам як викуп за царицю, а сам повернувся в Київ...»
Документи пов'язані з князем Ярославом:
«Коли Ярослав був у Новгороді, йому прийшла звістка, що печеніги оточують Київ. Ярослав же, зібравши багато війська з варягів та слов’ян,.. прийшов до Києва та вступив у свій город...»
«...I сталася жорстока сiча, і ледве переміг Ярослав під вечір. Розбіглися печеніги врізнобіч і самі не знали, куди вони бігли. А деякi, мiкаючи, потонули...»
«поставив ...русина Іларіона митрополитом Русі у Святій Софії, зібравши єпископів...»
Хронологія
860 р. — укладення першого відомого договору Київської Русі. Початок налагодження стосунків Київської Русі та Візантії.
882 р. — вбивство Аскольда, об'єднання північних і південних руських земель Олегом.
882–912 рр. — правління князя Олега.
907 та 911 рр. — походи Олега на Візантію.
912–945 рр. — князювання Ігоря.
941 та 944 рр. — походи Ігоря на Візантію.
945–964 рр. — роки правління княгині Ольги.
945–972 рр. (фактично 964–972 рр.) — князювання Святослава Хороброго.
980–1015 рр. — правління князя Володимира Великого.
988 р. — запровадження християнства як державної релігії.
1019–1054 рр. — роки правління князя Ярослава Мудрого.
1036 р. — розгром печенігів князем Ярославом Мудрим. Завершення будівництва Софійського собору.
1051 р. — призначення Іларіона митрополитом Київським, заснування Печерського монастиря в Києві.
Subjectzno
Page updated
Google Sites
Report abuse