Розвиток суспільно-політичного й господарського життя Київської Русі та Галицько-Волинської держави
За формою правління Київська Русь — монархія. Найбільша влада була в князя, князями ставали по крові, вони контролювали певні території. Найголовнішим був київський князь. Поряд із князями були дружинники — воїни, які служили князю та мали державні посади. Коли почалася доба роздробленості, влада київського князя зменшувалася, інші князі почали отримувати більше прав, такий устрій називають монархо-федеративним.
Для розв'язання державних питань були боярські ради, віча, князівські з'їзди (снеми):
на боярських радах для розв'язання державного питання скликалися ради між князем та боярами (місцева родоплемінна знать, впливові дружинники);
на віча збиралися прості люди, де розв'язували їхні та державні проблеми;
на князівських з'їздах (снемах) збиралися князі, де вони домовлялися про спільну боротьбу проти кочовиків, поділ земель тощо.
Представники соціальних станів
Непривілейований стан:
смерди — вільні селяни, які платили данину, поступово потрапляли у феодальну залежність
закупи — у Київській Русі називалися люди, які брали у феодала позику (купу) і за це мусили виконувати йому феодальні повинності;
рядовичі — категорія феодально залежного населення, що згадується в історичних джерелах 11–12 століття. Більшість істориків вважають, що рядовичі відбували феодальні повинності на підставі певного договору (ряду) з паном;
челядь — це дворові люди, що жили й працювали в поміщицькій садибі, панська прислуга;
холопи — особи, які перебували в повній власності пана;
ізгої — люди, які змінили свій стан життя, втратили привілеї тощо.
Привілейований стан:
князі — особи, які мали найвищу владу в князівстві/державі;
бояри — збірна назва представників керівного стану в Київській Русі та середньовічній Україні, які займали друге, після князів, панівне становище в управлінні державою;
дружинники — воїни, що служили князю та були в найближчих рядах з ним;
духівництво — релігійні провідники, виконавці релігійних обрядів, служб, практик тощо.
Між привілейованим і непривілейованим станом було також декілька верств:
купці;
ремісники;
міська заможна верхівка.
Економіка Київської Русі
Основними заняттями були сільське господарство та чорна металургія. Стрімко розвивалися ремесла й торгівля. На початку розвитку Русі з людей збирали данину — натуральний податок, згодом, за правління Володимира Великого, почали карбувати монети — гривні.
Упровадження християнства
Упровадження християнства як державної релігії в 988 р. покращило розвиток держави. Християнство запровадив Володимир Великий. З прийняттям християнства покращилися стосунки з Візантією, почалося карбування монет, піднесення культури. Важливими церковними діячами є Антоній Печерський та митрополит Іларіон.
Освіта та писемність
З прийняттям християнства поширилася старослов'янська мова. Важливе значення мали:
1056–1057 рр. — створення Остромирового Євангелія, перша датована книга, що збереглася.
1073 р. — створення «Ізборника Святослава», одного з перших християнських енциклопедичних збірників Русі-України (Київської держави)
1076 р. — створення «Ізборника».
1113 р. — укладення «Повісті минулих літ» Нестором-літописцем.
1187 р. — створення «Слова о полку Ігоревім».
Також важливе значення мали:
«Руська правда» Ярослава Мудрого;
«Повчання дітям...» Володимира Мономаха;
«Слово про Закон і Благодать» митрополита Іларіона.
Били́ни — жанр героїчного епосу. Билинні сюжети створені переважно в часи Київської Русі. Здебільшого билини прославляють подвиги народних героїв та богатирів і своїм сюжетом пов'язані з Києвом та князем Володимиром.
Літопис — історико-літературний твір у Русі, пізніше в Україні, Польщі, Білорусі, та інших країн слов'янського походження в якому оповідь велася за роками (хронологія).
Образотворче мистецтво
Після прийняття християнства активно починає розвиватися образотворче мистецтво: створення мозаїк, оздоблення споруд фресками, іконами тощо.
Іко́на — живописне, мозаїчне або рельєфне зображення Ісуса Христа, Богородиці, святих і подій Святого Письма.
Моза́їка — зображення чи візерунок, виконані з кольорових каменів, смальти, керамічних плиток, шпону та інших матеріалів.
Фре́ска — живопис на вологій штукатурці, одна з технік настінного малярства, протилежна до "альсекко" (розпис по сухому). Робилися за допомогою сиру, шматків каменю, природних барвників та інших засобів.
Книжкова мініатюра — це витвір образотворчого мистецтва невеликого розміру в книгах. Характеризувався малим розміром, часто розміщувався на полі або між рядками рукописів, хоча трапляються мініатюри й на весь аркуш.
Історичні пам'ятки
П'ятницька церква в м. Чернігів — кінець XII – початок XIII ст.
Церква святого Пантелеймона поблизу м. Галич — кінець XII ст.
Спасо-Преображенський собор у м. Чернігів — 1036 р., сучасний вигляд (автор зображення Kovalvl)
Софійський собор, сучасний вигляд
Успенський собор Києво-Печерської лаври — 1073–1078 рр., сучасний вигляд (автор зображення Star61)
Михайлівський Золотоверхий собор Михайлівського монастиря в м. Київ — 1108–1113 рр., сучасний вигляд (автор зображення Константинъ Буркут)
Успенський собор у м. Володимир — 1160 р., сучасний вигляд (автор Viacheslav Galievskyi)
Свенська ікона Богородиці з Антонієм і Феодосієм Печерськими
Мозаїки Богоматері Оранти та Христа Вседержителя із Софійського собору в м. Київ — перша половина XI ст.
Мініатюра «Євангеліст Лука» з Остромирового Євангелія — 1056–1057 рр.
Мініатюра «Родини князя Святослава Ярославича» з «Ізборника» — 1073 р.
Ікони, які є проявом візантійської культури
Холмська ікона Богородиці — XII ст.
Вишгородська ікона Богородиці
Дорогобузька ікона Богородиці — кінець XIII ст.
Історичні документи
«Руська правда»
«Якщо вдарить мечем не на смерть, то має заплатити 3 гривні продажі, а потерпілому — гривню за рану, як лікувальне. Коли ж уб’є на смерть, то платити віру...»
«Слово про Закон і Благодать»
«Костянтин з матір’ю своєю, Єленою, хрест із Єрусалима приніс... Ти ж із своєю бабусею, Ольгою, принесли хрест від нового Єрусалима — Костянтинограда, по всій землі своїй розставивши, утвердили віру християнську...»
«Повість минулих літ»
«Й ті ж слов’яни, прийшовши, сіли по Дніпру і назвалися полянами, а інші — деревлянами, бо осіли в лісах... Другі ж сіли на Десні, і по Сейму, і по Сулі і називалися сіверянами...»
«Повчання дітям…»
«А найголовніше — убогих не забувайте, а скільки можете, по змозі годуйте і подайте милостиню сироті, і вдовицю оправдуйте самі, не давайте сильним погубити людину...»
Будівництво Успенського собору Києво-Печерської лаври — 1073–1078 рр.
«Заснована ж була ця божественна церква Богородична в літо 1073. У дні благовірного князя Святослава, сина Ярославового, який своїми руками став рів копати, почали будувати церкву цю…»
Хронологія
1056–1057 рр. — створення Остромирового Євангелія, перша датована книга, що збереглася.
1073 р. — створення «Ізборника Святослава», одиного з перших християнських енциклопедичних збірників Русі-України (Київської держави).
1076 р. — створення «Ізборника».
1113 р. — укладення «Повісті минулих літ» Нестором-літописцем.
1187 р. — створення «Слова о полку Ігоревім».
Subjectzno
