ТЕМА 22. РОЗГОРТАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ. БОРОТЬБА ЗА ВІДНОВЛЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ
Embedded Files
Програма ЗНО/НМТ
Терміни з програми ЗНО
Директо́рія УНР — найвищий орган державної влади відродженої Української Народної Республіки, який діяв з 14 листопада 1918 року до 10 листопада 1920 року.
Соборність — добровільне об'єднання певних об'єктів для спільних цінностей, цілей, інтересів тощо. В українській історії прикладом соборності є Акт Злуки Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки.
Отаманщина або Отаманія — наявність на певній території великої кількості партизанських загонів на чолі зі своїми отаманами (командирами), фактичної військової й політичної влади в умовах відсутності чи недостатньої міці централізованого апарату державної влади. Термін вперше був запропонований з метою опису історії Української Народної Республіки.
Воє́нний комуні́зм — назва внутрішньої політики більшовиків у 1918–1921 роках під час Громадянської війни. Основною ціллю більшовиків було утримання власної влади в країні та забезпечення Червоної гвардії та Червоної Армії продовольством та іншими необхідними ресурсами — в умовах війни, відсутності легітимної політичної влади та недіяльності звичайних економічних механізмів керування економікою та народним господарством.
Черво́ний теро́р — насильницькі заходи, що здійснювалися більшовиками проти широких соціальних груп, які були оголошені «класовими ворогами», включно з робітниками та селянами, та звинувачувалися в «контрреволюційній діяльності».
Інтерве́нція (лат. interventio — втручання) — у міжнародному праві насильницьке втручання однієї чи кількох держав у внутрішні справи іншої держави, спрямоване проти її територіальної цілісності, або політичної незалежності. У наш час такі цілі означають несумісність з цілями й принципами Статуту ООН.
Чорткі́вська офензи́ва (іншими словами Чорткі́вський на́ступ) або Червнева офензива — історична назва наступальної військової операції Української Галицької Армії (УГА), здійсненої в період з 7 по 28 червня 1919 року. Вона була однією з найзначніших наступальних операцій, що здійснила Галицька армія під час польсько-української війни в Галичині 1918–1919. Близько 25 тисяч українських солдатів й офіцерів примусили відступити по всій лінії фронту 40-тисячну польську армію, добре озброєну та підсилену французами. І тільки зовнішні чинники та брак матеріально-технічного забезпечення врятували супротивника від воєнної поразки.
Ки́ївська катастро́фа — події серпня 1919 року в Україні, епізод спільного походу Дієвої армії УНР та Української Галицької Армії (УГА) на Київ. Вперше спробу зайняти Київ катастрофою назвав Симон Петлюра, надалі цю назву використовують в українській історіографії.
Автокефальна православна церква — це помісна православна церква, до юрисдикції якої належить певна територія, на якій не повинні діяти інші помісні церкви без згоди предстоятеля церкви. Нижчі права має автономна церква. Автокефальна церква не є ні ієрархічно, ні адміністративно частиною іншої православної церкви, а є самокерованою частиною Вселенської православної церкви.
Історичні документи
Розв’язання проблем організації влади та визначення форми державного устрою Директорії УНР
«Ми, уповноважена волею трудящих України... Директорія, поваливши ненависний гетьманський режим, найближчим часом скличемо Конгрес усього трудового люду України. Делегатів обиратимуть на чесних і соціально справедливих засадах: від селянської курії — 71,4 %, від робітничої — 22,2 %, від трудової інтелігенції — 6,4 %...»
Утворення Української Держави (ЗУНР)
«Дня 19 жовтня Твоєю волею утворилася на українських землях бувшої Австро-Угорської монархії Українська Держава та її найвища влада — Українська Національна Рада. З нинішнім днем Українська Національна Рада обійняла владу в столичнім місті Львові й на цілій території Української Держави...»
«Цього дня Українська Національна Рада перейняла на себе владу в столичнім місті Львові й на цілій території Української Держави...»
Положення Тимчасового основного закону про державну самостійність українських земель колишньої австро-угорської монархії
«Ця державна територія творить самостійну Західноукраїнську Народну Республіку...»
«Гербом... є: Золотий лев на синім полі, обернений у свою праву сторону. Державний прапор є синьо-жовтий...»
«До часу зібрання Установчих Зборів виконує всю власть Українська Національна Рада й Державний секретаріат...»
«Листопадовий зрив», 1 листопада 1918 р.
«...українські війська захопили Львів під командою УСС Вітовського... Ще того самого дня одержав и про те депешу, вислану Вітовським, який домагався в ній негайної висилки цілого легіону УСС до Львова. Я покликав до себе коменданта Микитку, команданта чернівецького вокзалу й четаря Івановича та наказав, що до 4-ї години ранку останній транспорт УСС мусить бути в дорозі на Львів. ...до 4-ї години ранку всі ешелони УСС від'їхали на Львів...»
Павло Скоропадський про останні дні свого перебування в Києві
«Німці вважали моє становище поганим і запропонували мені полетіти на аероплані до Одеси (де ще зберігалася моя влада), тому що шляхи всі були відрізані остаточно... Я відхилив цю пропозицію, бо вважав, що повинен досидіти до кінця отут, де уряд і військо, незважаючи на їхнє ставлення до мене»
Період початку влади Директорії та початку Другої радянсько-української війни
«Ми вигнали німців та їхнього “гетьмана” з України. Але ми були знесилені, нам треба було спокою хоч на час, щоби зібрати свої сили, щоби закріпити свою відбиту самостійність...»
Акт злуки УНР та ЗУНР, 22 січня 1919 р.
«Однині воєдино зливаються століттям одірвані одна від одної частини єдиної України — Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина й Угорська Україна) і Наддніпрянська велика Україна...»
«На цій історичній площі столичного міста Києва стоїмо... ми, український народ західноукраїнських земель.., будучи однією кров’ю... з усім народом Української Народної Республіки, хочемо й бажаємо відновити національну державну єдність нашого народу...»
Перехід армії УГА на Збруч, втрата ЗУНР, липень 1919 р.
«Я був при УГА. Мені прийшлося бачити її перехід на Велику Україну. Цей перехід відбувався в значно скрутнішій ситуації, ніж могло б це бути місяць тому...»
«Київська катастрофа», кінець серпня 1919 р.
«...група генерала Кравса ранком 31 серпня рушила колоною через Київ... Одночасно зі сходу в Київ почали входити денікінські війська під командуванням генерала Бредова... Коли голова колони українських військ вийшла на Хрещатик, то денікінські частини, увійшовши на цю вулицю з протилежного боку, відкрили кулеметний вогонь...»
Наслідки впровадження заходів «воєнного комунізму»
«В одній лише Україні побоїща, розстріли та епідемії, пов'язані з війною.., забрали близько 1,5 млн життів. Нестача харчів та палива, безробіття змусили сотні тисяч людей виїхати з міста в село... Було очевидно, що остаточно виснажене суспільство не готове до корінних соціальних перетворень, що їх планували більшовики...»
Варшавська угода, квітень 1920 р.
«Польські та українські війська діють як війська союзні... Від початку спільних дій проти більшовиків Український уряд зобов’язується постачати продукти польській армії... Командування польськими військами зобов’язується постачати українським військам зброю та амуніцію...»
Подія польсько-радянської війни, 1920 р.
«Кіннота Будьоного серпом урізалася в польський фронт... Київ відрізано, фронт польської армії розколовся надвоє й покотився на захід...»
Ризький мирний договір, березень 1921 р.
«Обидві договірні сторони... визнають незалежність України і Білорусії, а також погоджуються і постановляють... кордон між Росією, Білоруссю та Україною, з одного боку, та Польщею, з другого, становить лінія... вздовж річки Збруч, до впадання її в річку Дністер...»
Підготовка до «Другого Зимового походу» Армії УНР
«Після прийняття рішення про необхідність підняття загального повстання в Україні польовий повстанський штаб приступив до підготовчих заходів щодо його організації. Вирішено було пустити два відділи: південний — на Поділля, північний — на Волинь. Водночас мусить бути проведений комбінований виступ у Першій повстанській групі під керуванням командира І групи генерал-хорунжого Гулого...»
Персоналії
Персоналії за програмою: Павло Скоропадський, Дмитро Вітовський, Євген Петрушевич, Симон Петлюра, Нестор Махно, Василь Липківський, Григорій Нарбут, Володимир Вернадський.
Павло Скоропадський
Павло Скоропадський — український державний, військовий, культурний, політичний та громадський діяч, гетьман України:
обраний гетьманом на Всеукраїнському хліборобському конгресі;
керівник Української Держави;
відновив поміщицьке землеволодіння;
сприяв створенню університетів у Києві й Кам'янці-Подільську, бібліотек;
створену Українську Академію наук (1918 р.);
після падіння Центральних держав проголосив федерацію з Росією.
Володимир Вернадський
Володимир Вернадський — український та російський учений, відкрив біосферу, став першим головою-президентом УАН.
Симон Петлюра
Симон Петлюра — український державний, військовий та політичний:
генеральний секретар військових справ УЦР;
другий голова Директорії УНР (травень 1919 – листопад 1920 рр.);
уклав Варшавську угоду (1920 р.).
Євген Петрушевич
Євген Петрушевич
Євген Петрушевич — державний, політичний та громадський діяч:
президент Західноукраїнської народної республіки (ЗУНР), обраний Українською Національною Радою.
Нестор Махно
Нестор Махно — український політичний та військовий діяч, анархіст:
очільник революційної повстанської армії України;
створив Гуляйпільську республіку;
розгромив армію Денікіна;
об'єднався з червоною армією та розгромив армію Врангеля у Криму, після чого був загнаний з основною частиною військ у котел, незначна частина змогла на чолі з Махном прорвалася з Криму;
значний час вів боротьбу з більшовиками та зазнав поразки, емігрував за кордон.
Дмитро Вітовський — український військовий діяч, сотник легіону УСС 1918 р., один з організаторів «Листопадового зриву», що стало наслідком створення ЗУНР.
Василь Липківський — український релігійний діяч, у 1921 році був обраний митрополитом української автокефальної православної церкви (УАПЦ).
Григорій Нарбут — український художник, написав видатну картину «Еней та його військо».
Іван Кавалерідзе — український скульптор, автор пам'ятника Тарасові Шевченку в м. Ромни.
Пам'ятник Тарасові Шевченку в м. Ромни, скульптор Іван Кавалерідзе.
Картина Григорія Нарбута «Еней та його військо — 1919 р.
Хронологія
29 квітня 1918 р. — ухвалення Конституції УНР.
29 квітня 1918 р. — державний переворот і прихід до влади Павла Скоропадського.
19 жовтня 1918 р. — проголошення Української Держави на українських областях Австрії і Угорщини (з 13 листопада — ЗУНР).
1 листопада 1918 р. — Листопадовий зрив у Львові.
13 листопада 1918 р. — проголошення Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР).
Листопад 1918 р. — заснування Української академії наук (УАН).
14 листопада 1918 р. — утворення Директорії.
22 січня 1919 р. — проголошення Акта злуки УНР та ЗУНР.
Червень 1919 р. — «Чортківська офензива».
Серпень 1919 р. — антирадянське повстання під керівництвом отамана Матвія Григор’єва.
30–31 серпня 1919 р. — «Київська катастрофа».
Грудень 1919 – травень 1920 pp. — Перший Зимовий похід армії УНР.
Кінець 1919 – початок 1920 рр. — розгромлення білогвардійських військ під командуванням Антона Денікіна.
Квітень 1920 р. — Варшавська угода.
Березень 1921 р. — Ризький мирний договір.
1921 р. — утворення Української автокефальної православної церкви (УАПЦ).
Листопад 1921 р. — Другий Зимовий похід армії УНР.
Листопад 1921 р. — «трагедія під містом Базар».
Subjectzno
Page updated
Google Sites
Report abuse