П'ятирічка або П'ятирічний план — метод планування розвитку країн, що включає розробку цільових показників соціально-економічного розвитку на термін 5 років. 

Індустріалізація УРСР 1920–1930-х рр. — форсований процес будівництва промислових підприємств важкої й легкої промисловості на території Української СРР з кінця 1920-х років до 1941 р. Індустріалізація Української СРР кардинально змінила соціально-економічні процеси, а також, у великій мірі, менталітет українського народу в ХХ столітті.

Колективіза́ція сільського господарства в СРСР — створення великих колективних господарств на основі селянських дворів. Передбачалося, що результатом колективізації стане зростання виробництва сільськогосподарської продукції на 150%. Колективізація мала охопити майже всі селянські господарства, ліквідувавши «шкідливий буржуазний уплив» приватної власності. 

Репре́сії — каральні заходи, покарання, вжиті державними органами. Репресії — це комплекс заходів з арештів, розстрілів і переселення великих мас людей. 

Розкуркулення (в середовищі низки істориків «розселянення») — політична репресія, яку застосовували в адміністративному порядку місцевими органами виконавчої влади за політичними й соціальними ознаками на підставі постанови Політбюро ЦК ВКП(б) від 30 січня 1930 року «Про заходи щодо ліквідації куркульських господарств у районах суцільної колективізації». 

Закон «Про п'ять колосків» («П'ять колосків», «Колосќи», Закон «Про три колоски», Закон «7.8», Закон «7-8») — народна назва репресивного радянського закону часів Голодомору. Повна назва: Постанова ЦВК й РНК СРСР «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперації та зміцнення суспільної (соціалістичної) власності» від 7 серпня 1932 року, звідси й одна з його назв згідно з календарною нумерацією дня й місяця. 

Голодомо́р 1932–1933 років — акт геноциду українського народу, організований керівництвом ВКП(б) та урядом СРСР у 1932–1933 роках шляхом створення штучного масового голоду. Голодомор відбувався через колективізацію в Україні й на Кубані у великих масштабах: від десятки загиблих в 1932-му, до мільйонів в 1933-му роках. Голодомор тривав в контексті Голоду в СРСР (1932–1933). 

«Чо́рні до́шки» — адміністративно-репресивний засіб колективного покарання, переважно використовуваним в Україні. Режим «чорних дощок» став одним із механізмів Голодомору, що був актом геноциду. Згідно з цим режимом, ЦК КП(б)У обкоми та райкоми партії вносили цілі райони, населені пункти, колгоспи, сільські ради на так звані «чорні дошки», що призначало блокування їх спецзагонами та військами, заборону виїзду населення за межі цих територій та вилучення всіх харчів, а також заборону торгівлі. 

Націонал-ухильництво — своєрідний ідеологічний штамп, негативна оцінка, що вживалася в агітаційно-пропагандистській роботі в СРСР і стосувалася тих членів компартії, які в теорії й практиці національної політики «переоцінювали, перебільшували значення місцевих особливостей». Змістовне наповнення поняття «націонал-ухильництво» не завжди було однаковим і змінювалося залежно від політичної ситуації. Проте «Н.-у.» завжди пов'язувалося з «дрібнобуржуазним впливом». 

Розстрі́ляне відро́дження (також Червоний ренесанс) — духовно-культурне та літературно-мистецьке покоління 20-х і 30-х рр. XX ст. в Українській СРР, яке дало високохудожні твори у галузі літератури, філософії, живопису, музики, театру, кіно та яке було знищене здебільшого під час великого терору. 

ГУЛАГ, ҐУЛАҐ, ГУТАБ, рідше ГУЛаг (рос. Главное управление исправительно-трудовых лагерей, трудовых поселений и мест заключения) — у СРСР у 1934–1956 роках підрозділ НКВС, який керував системою виправничо-трудових (офіційна назва у 1920-х роках — концентраційних) таборів. Для політичних супротивників більшовицького режиму були створені особливі місця ув'язнення («політізолятори»), а також — на початку 1920-х років — Управління Соловецьких таборів особливого призначення, що перебували у віданні органів державної безпеки ВЧК — ОГПУ.

Паспортна система (Паспортизація населення в СРСР) — заходи щодо документування, тобто обліку та легітимації з боку держави громадян. 

Геноци́д — цілеспрямовані дії з метою повного або часткового знищення груп населення чи народів за національними, етнічними, расовими або релігійними мотивами. 

Соціалісти́чний реалі́зм (скорочено соцреалі́зм, рос. Социалистический реализм) — термін, який закріпився у радянському мистецтвознавстві для позначення художнього методу та стилю, що панував у СРСР з 1930-х років і до кінця 1980-х, а також у країнах, які підпали під вплив СРСР після Другої світової війни. 

Документ, що засвідчує потребу у кваліфікованих працівниках

«Це гасло [«техніка вирішує все»] допомогло нам створити найширшу технічну базу в усіх галузях діяльності... Це дуже добре. Але цього далеко і далеко недостатньо. Техніка без людей, які оволоділи технікою, мертва. Техніка на чолі з людьми, котрі оволоділи технікою, може й повинна творити чудеса. Ось чому тепер наголос має бути зроблений на працівниках, які оволоділи технікою...»

Судовий процес у Шахтинській справі

«Нове в Шахтинській справі те, що вона має суто контрреволюційний характер...»

Антицерковна кампанія напочатку 30-х рр. XX ст.

«Провести роз’яснювальну роботу серед широких верств населення стосовно доцільності ліквідації так званої “Української автокефальної православної церкви” як осередку відвертої петлюрівщини...»

Розгортання Голодомору

«Щоб подолати куркульський опір хлібозаготівлям, установити занесення на “чорну дошку” колгоспів, що злісно саботують здачу (продаж) хліба за державним планом... Провести перевірку складу колгоспів та очищення від контрреволюційних елементів – організаторів зриву хлібозаготівель» 

Слова Йосифа Сталіна щодо голоду (Голодомору)

«Я готовий вислухати будь-які заяви, окрім тих, що стосуються голоду на селі та прохання допомогти. Голодують нероби й ледарі, які мають по 30–40 трудоднів на рік...»

Причини перенесення столиці УСРР до Києва

«Маючи на увазі необхідність наближення уряду України, центрального партійного й радянського апаратів до найважливіших сільськогосподарських районів, розташованих на Правобережжі, а також для подальшого швидкого розвитку національно-культурного будівництва й більшовицької українізації на базі індустріалізації й колективізації...»

Партійні вказівки кінематографістам щодо дотримання методу соціалістичного реалізму.

«ЦК пропонує правлінню “Українфільму”... протягом найближчого часу досягти рішучого зламу в бік цілковитого підпорядкування кінематографії розгорнутому висвітленню завдань [сучасності]. ...особливу увагу треба звернути на висвітлення завдань індустріалізації та суцільної колективізації й теми боротьби з класовим ворогом, ...виховання нових кадрів...»