Перебудо́ва (рос. перестройка) — загальна назва сукупності політичних й економічних реформ, що проводилися в СРСР у 1985–1991 роках. 

Гласність — політичний термін, що позначає політику максимальної відвертості (відкритості) у діяльності державних установ і свободи інформації. У вузькому сенсі, в сучасному слововживанні, основний компонент політики перебудови, яку проводив М. С. Горбачов у другій половині 1980-х років у СРСР і полягала в істотному ослабленні цензури й знятті існуючих у радянському суспільстві численних інформаційних бар'єрів.  

Плюралізм — це характеристика політичної системи суспільства, за якої соціальні групи мають можливість висловлювати власні позиції через своїх представників у політичних і громадських організаціях. Плюралізм передбачає різні позиції, погляди, що відображають різноманітність інтересів у суспільстві. Інтереси можуть бути суб'єктивними та інтерсуб'єктивними. 

Український національно-демократичний рух — українська політичний рух, що виступав за відродження України та її демократизацію.

Багатопарті́йна систе́ма (багатопартійність) — політична система, при якій може існувати безліч політичних партій, що теоретично володіють рівними шансами на отримання більшості місць у парламенті країни. 

Держа́вний сувереніте́т — верховенство держави на своїй території й незалежність у міжнародних відносинах. Верховенство держави означає дію в межах її території тільки однієї публічної влади, яка визначає повноваження усіх державних органів і посадових осіб, а також підлеглість цій владі всього населення території. 

Незале́жність — можливість приймати самостійні рішення, які підкоряються власним бажанням та інтересам і не потребують зовнішніх вказівок та наказів. Незалежність для держави — політична самостійність, відсутність підлеглості, суверенітет. 

Ринкові відносини — відносини та взаємозв'язок між продавцями та споживачами в торгівлі, сукупність взаємодій між продавцями, виробниками та покупцями.

Референдуми в Україні — спосіб прийняття електоратом (виборцями) рішення з конституційних, законодавчих чи інших внутрішньо- чи зовнішньополітичних питань шляхом відповіді на конкретно сформульовані запитання, на які можлива відповідь у формі «Так» або «Ні». 

Президе́нт — багатозначне поняття: 1) виборний голова, керівник установи, організації, товариства тощо; 2) голова держави в країнах з республіканською або змішаною формою правління. 

Документи, що характерні для періоду розпаду Радянського Союзу та відродження незалежності України (1985–1991 рр.) 

«Соціалістичне самоврядування реалізують в умовах широкої гласності участю всього колективу та його громадських організацій у виробленні найважливіших рішень і контролі за виконанням їх, виборності керівників та єдиноначальності в управлінні підприємством...» 

«Вихід на політичну арену значної кількості нових суспільних формувань змінив сам характер виборів, зробивши основний акцент на їх альтернативності (на 450 мандатів у Верховну Раду УРСР претендувало майже три тисячі кандидатів)...» 

«Прискорення соціально-економічного розвитку насамперед визначається необхідністю в перебудові структурної політики, форм і методів управління...» 

Зазначені в документі зміни названо «незвичними», оскільки вони йшли в розріз із комуністичною теорією

«...Багато зараз незвичного в нашій країні: скажімо, багатомандатні округи з виборів до Рад; спільні з іноземними фірмами підприємства; самофінансування заводів та фабрик, радгоспів і колгоспів; зняття обмежень з підсобних господарств, ...розширення кооперативної діяльності; заохочення індивідуальної трудової діяльності в дрібному виробництві й торгівлі...» 

Суспільне життя України доби «перебудови»

«Соціалістичне самоврядування реалізується в умовах широкої гласності шляхом участі всього колективу та його громадських організацій у виробленні найважливіших рішень і контролі за їх виконанням, виборності керівників та єдиноначальності в управлінні підприємством...»

Оцінка політичного курсу «перебудови»

«Проголошення цього курсу — важлива віха в історії. Він змінив життя сотень мільйонів громадян Радянського Союзу і країн Східної Європи. Найважливішим його надбанням стало знищення тоталітаризму, який упродовж 74 років сковував радянське суспільство...»

Створення Народного руху України за перебудову 

«...Сам факт проведення з’їзду – серйозна поразка [компартійного] апарату. Тривалий час Україна була республікою “застою” і, нарешті, вона сказала своє вагоме слово. Було враховано помилки інших республік, і ми прийшли до з’їзду без катаклізмів... З’їзд став силою, що консолідувала людей різних поколінь, політичних поглядів, багатьох організацій...» 

Народний рух України (НРУ) за перебудову

«...Головною метою діяльності Рух визначає: побудову в Україні демократичного суспільства.., відродження української нації; Рух діє в межах Конституції УРСР...» 

Ухвалення Верховною Радою УРСР Декларації про державний суверенітет України, 16 липня 1990 р.

«Верховна Рада Української РСР проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність і неподільність влади республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах...» 

Вимоги протестувальників під час «революції на граніті»

«Ми, студенти київських вишів, які зібралися до наметового містечка на підтримку голодуючих студентів.., уважаємо необхідним прийняття вимог голодуючих, а саме: 1. Відставка Голови Ради Міністрів В. Масола. 2. Націоналізація майна КПРС та ВЛКСМ на території України. 3. Прийняття рішення про службу юнаків у війську тільки в межах України...»

Подія, що відбулася на завершальному етапі періоду «перебудови»

«Уранці 19 серпня командуючий сухопутними військами СРСР генерал В. Варенников, прибувши з групою військових до кабінету Голови Верховної Ради УРСР, в ультимативній формі заявив Л. Кравчуку: “Влада перейшла до ДКНС, який врятує країну. Рекомендую Вам зайняти правильну позицію. Змінити свій особистий курс і курс Верховної Ради...”»

Винесення питання підтвердження Акта проголошення незалежності України через Всеукраїнський референдум, серпень 1991 р.

«Референдум був найважливішим з усього. Щоправда, проти нього виступали навіть деякі члени Народної ради. Але я наполягав: референдум є обов’язковим»

Оцінка припиненню існування Радянського Союзу

«Кравчук привіз нам з Біловезької Пущі, якщо вдуматися, відпускну грамоту від Росії. Документ, підписаний ним,.. відмінив, у широкому історичному сенсі, усе, що колись прив’язувало Україну до Росії. Ці акти хоч і давно належали минулому, але зберігали для когось символічне значення»