ТЕМА 10. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ НАПРИКІНЦІ XVII – ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XVIII СТ.
Embedded Files
Гетьманування Івана Мазепи
Діяльність Івана Мазепи (1687–1709 рр.):
підписання Коломацьких статей (1687 р.);
переніс столицю до Батурина;
у 1689 р. взяв участь у Другому Кримському поході, приєднався до російських військ під проводом князя М. Голіцина біля р. Самари;
узаконення та регламентації панщини;
активна культурно-просвітницька політика (будування храмів, покращення книгодрукування тощо);
намагався зберегти автономію Гетьманщини;
у 1704 р. об'єднав Правобережну та Лівобережну Україну.
Іван Мазепа
Питання ЗНО за ілюстрацією
Правильні відповіді виділені жирним шрифтом
1. Пам’ятка є яскравим прикладом
А) фрески.
Б) мозаїки.
В) гравюри.
Г) мініатюри.
2. Пам’ятку присвячено діяльності гетьмана
А) П. Орлика.
Б) П. Дорошенка.
В) Д. Апостола.
Г) І. Мазепи.
3. У пам’ятці уславлено здобутки та успіхи гетьмана в
А) соціально-економічній політиці.
Б) державно-політичній діяльності.
В) зовнішньополітичній царині.
Г) культурно-просвітницькій сфері.
Повстання під проводом Семена Палія
У 1684 р. Польща відновила правобережне козацтво, але в 1702 р. польський сейм вирішив позбутися козацького устрою на Правобережній Україні — це спричинило повстання 1702–1704 рр. (Паліївщина) під проводом Семена Палія — полковника Фастівського полку. Польща не змогла самостійно придушити повстання та попросила допомоги в Московського царства, у 1704 р. війська І. Мазепи придушили повстання та приєднали Правобережжя. У 1713 р. було ліквідовано козацтво на Правобережній Україні.
Північна війна. Українсько-шведський союз
У 1700–1721 рр. тривала Північна війна Швеції проти коаліції держав. Через скрутність становища Гетьманщини І. Мазепа вирішує укласти українсько-шведський договір у 1708 р. зі шведським королем Карлом XII. Про українсько-шведський союз дізнався московський цар та велів знищити Батурин (1708 р.). Івана Мазепу також підтримали запорізькі козаки на чолі з кошовим отаманом Костем Гордієнком, за що в 1709 р. було зруйновано Чортомлицьку Січ. Москва затвердила нового гетьмана Івана Скоропадського.
У 1709 р. відбулася Полтавська битва, де українсько-шведська армія зазнала поразки. І. Мазепа та частина його військ відійшли на території Османської імперії, де гетьман згодом помер.
Перебіг подій Північної війни на території України (1708–1709 рр.):
повстання С. Палія (також на картосхемі можна побачити території підвладні І. Мазепі);
знищення Батурина та Запорозької Січі;
Полтавська битва;
напрямок відступу козацьких та шведських військ.
Конституція Пилипа Орлика
У 1710 р. у м. Бандери гетьманом було оголошено Пилипа Орлика. У тому ж році (1710 р.) було укладено «Конституцію Пилипа Орлика» («Пакти та конституції законів і вольностей Війська Запорозького»). Основні положення:
Лівобережжя та Правобережжя мають стати вільними від іноземних держав;
обмеження прав гетьмана;
перший прототип сучасної демократичної держави: поділ влади на законодавчу, виконавчу та судову;
Київська митрополія мала стати незалежною;
релігією мало бути православ'я.
Конституція не була втілена в життя. Гетьман намагався підкорити Правобережжя, але марно. До кінця життя намагався створити антимосковську коаліцію. Гетьман перебував за кордоном (гетьман у вигнанні).
Наслідком подій, відображених на картосхемі, є укладання Конституції П. Орлика
Питання ЗНО
Правильні відповіді виділені жирним шрифтом
Хто з указаних діячів військово-дипломатичними методами намагався протистояти ліквідації автономних прав Гетьманщини?
1) І. Мазепа
2) П. Калнишевський
3) К. Розумовський
4) Ф. Прокопович
5) С. Палій
6) П. Орлик
7) К. Гордієнко
Занепад Гетьманщини
Гетьманування І. Скоропадського. З обрання Івана Скоропадського становище Гетьманщини почалося суттєво погіршуватися. Замість підписання підготовлених Решетилівських статей цар надіслав указ, який фактично зменшував автономію, за гетьманом велося спостереження.
Діяльність Першої Малоросійської колегії. Ще при Івані Скоропадському імператор видав указ про створення Малоросійської колегії. Після смерті І. Скоропадського в 1722 р. гетьман не був обраний, а Малоросійську колегію очолив бригадир, який керував внутрішньою діяльністю Гетьманщини. Наказний гетьман Павло Полуботок разом зі старшиною намагалися повернути колишні права та зверталися до Петра I, але були заарештовані. Павло Полуботок помер у в'язниці.
Гетьманування Данила Апостола. Через загрозу Російської імперії з Туреччиною в 1727 р. гетьманом було обрано Данила Апостола. Замість статей імператор Петро ІІ надіслав «Рішительні пункти». Д. Апостол провів активну політику, де намагався розширити права Гетьманщини та відсунути від влади росіян тощо.
«Правління гетьманського уряду». Після смерті Д. Апостола (1734 р.) гетьмана знов не обрали, а керування здійснювало «Правління гетьманського уряду» — видозміна Малоросійської колегії.
Створення Нової (Підпільненської) Січі
У 1734 р. було створено Нову Січ на р. Підпільній.
Паланка — військова, адміністративно-територіальна, господарська одиниця Запорозької (Нової) Січі.
Зимівник — хутір, у якому запорозькі козаки займалися скотарством і землеробством.
Культура та освіта
Важливою постаттю був Феофан Прокопович — письменник, поет, філософ, математик, науковець, ректор Києво-Могилянської академії, професор богослов'я. Був прихильником Петра I, у 1716 р. переїхав до Петербурга та став одним із найближчих радників Петра I. Був автором теорії модернізації Московського царства в Російську імперію 1721 р.
Особливого значення в той час набули козацькі літописи, одні з найвідоміших є «Літопис Самовидця» Романа Ракушки-Романовського, «Літопис» Григорія Граб'янки та «Літопис» Самійла Величка.
Історичні пам'ятки
Ікона «Покров Богородиці» (з портретом Богдана Хмельницького) — перша половина XVIII ст.
Ікона Йова Кондзелевича «Вознесіння Христове» з іконостаса церкви Воздвиження Чесного Хреста монастиря Скит Манявський. Автор зображення Mykola Swarnyk.
Гравюра Івана Мигури «Іван Мазепа серед своїх добрих справ» — 1706 р.
Оборонна синагога в м. Жовква — 1692–1698 рр. Автор зображення Serhii.khomiak.
Покровський собор у м. Харків — 1689 р. Автор зображення Ekaterina Polischuk.
Троїцький собор Троїцько-Іллінського монастиря в м. Чернігів — 1679–1689 рр. Автор зображення Valerii Sorokin.
Преображенська церква в с. Великі Сорочинці — 1732 р. Автор зображення Denis Vitchenko.
Георгіївська церква Видубицького монастиря в м. Київ — 1696–1701 рр. Автор зображення Nick Grapsy.
Портрет Богдана Хмельницького авторства Вільгельма Гондіуса — середина ХVІІ ст.
Терміни з програми ЗНО
Конститу́ція — основний державний документ (закон), який визначає державний устрій, порядок і принципи функціонування представницьких, виконавчих та судових органів влади, виборчу систему, права й обов'язки держави, суспільства та громадян.
Малоросія — назва українських земель, які охоплювали Лівобережжя та Київ, згодом і всі українські землі підвладні Російській імперії.
Малоросі́йська коле́гія або Перша Малоросі́йська коле́гія — колегія, що керувала українськими землями Російської імперії під час Глухівського періоду в історії Гетьманщини. Центральний орган російської адміністрації у Гетьманщині.
Зросійщення або русифіка́ція (також іноді росіянізація, змосковщення, помосковщення) — змушення переходу на російську мову, засвоювання російських звичаїв і культури, також сукупність дій та умов, спрямованих на зміцнення російської національно-політичної переваги в країнах, що опинилися у складі Російської імперії чи Радянського Союзу або перебувають у сфері її впливу, за допомогою переходу чи переведення осіб неросійської національності на російські мову й культуру та їхньої подальшої асиміляції.
Коза́цьке баро́ко або Украї́нське баро́ко — мистецький стиль, що був поширений на українських землях Війська Запорозького у XVII–XVIII століттях. Виник унаслідок поєднання місцевих архітектурних традицій та європейського бароко.
Коза́цькі літо́писи — історико-літературні твори 2-ї половини XVII — середини XVIII століття, присвячені козацьким війнам. Цінні джерела для дослідження вітчизняної історії й важливі пам'ятки літератури. Мова більшості літописів — літературна, близька до народнорозмовної.
Історичні документи
Обрання гетьманом Івана Мазепи, 1687 р.
«Спочатку запанувала коротка тиша, але згодом почулися голоси, що хочуть вибрати Мазепу. Це скоро поширилося, і всі почали кричати, що хочуть Мазепу на гетьмана...»
Другий Кримський похід
«...рано навесні князь М. Голіцин і бояри... уже вдруге ходили з російським військом у Крим. ...у квітні добралися основними силами і обозом до Самари, де до них приєднався гетьман І. Мазепа з козаками»
Українсько-шведський союз
«Ми стоїмо тепер, Братіє, між двома проваллями... І ми тепер уважати маємо шведів за своїх приятелів, союзників, добродіїв, і немов би од Бога посланих, щоб увільнити нас од рабства та зневаги й поновити на найвищому ступені свободи...»
Звернення Івана Мазепи
«...Договори наші... уклав я з Королем Шведським письмовим актом, підписаним з обох сторін... І тепер ми вважати повинні Шведів за своїх приятелів, союзників, добродіїв і немовби од Бога посланих, щоб увільнити нас від рабства... Відомо ж бо, що колись були ми ті, що тепер московці: уряд, первинність і сама назва Русь од нас до них перейшли…»
Знищення Батурина
«За кілька днів після приєднання козацького головнокомандувача графа Мазепи до шведів князь Меншиков на чолі численного війська й артилерії пішов на Батурин, резиденцію гетьмана Мазепи... Здобувши місто силою, Меншиков віддав усе живе мечу та вогню...»
«Люди в ньому [Батурині] ...вирубані, церкви зруйновані, будинки розграбовані й спалені...»
«Конституція...» Пилипа Орлика
«...Отож ми, генеральна старшина, кошовий отаман і все Військо Запорозьке домовилися й постановили з ясновельможним гетьманом таке право, яке має бути збережено постійно в Запорозькому Війську: щоб у Вітчизні нашій першими радниками була генеральна старшина...»
Про Пилипа Орлика
«...Гетьман Орлик пішов за королем у Швецію, де мав привілеї “шефа союзної армії” і де знайшов разом зі своєю родиною підтримку навіть після смерті короля...»
Створення Першої Малоросійської колегії
«...імператор і самодержець всеросійський.., жалуючи підданих своїх — малоросійський народ, видав указ: при гетьмані пану Скоропадському в Глухові... для кращої вірності й управління бути колегії…»
Умови перед заснуванням Нової (Підпільненської) Січі
«...Жити запорожцям у місцях, де розорено в 1709 році їхнє житло. Користуватися їм промислами... Зберігати їм вірність престолу російському... Бути їм в залежності від головнокомандуючого генерала в Малій Русі визначеного...»
Хронологія
1708 р. — українсько-шведський союз, зруйнування Батурина.
1709 р. — зруйнування московитськими військами Чортомлицької Січі, Полтавська битва.
1710 р. — «Конституція...» Пилипа Орлика.
1713 р. — ліквідація козацтва на Правобережній Україні.
1734 р. — заснування Нової (Підпільненської) Січі.
Subjectzno
Page updated
Google Sites
Report abuse