ТЕМА 27. УКРАЇНА В ПЕРШІ ПОВОЄННІ РОКИ
ТЕМА 27. УКРАЇНА В ПЕРШІ ПОВОЄННІ РОКИ
Програма ЗНО/НМТ
Терміни з програми ЗНО
Відбудова — період СРСР, повоєнні роки, відбудова сільського господарства, важкої промисловсті та інших галузей виробництва.
Опера́ція «Ві́сла» (серед українців Польщі відоміша як акція «Вісла», пол. Akcja Wisła) — етнічна чистка, здійснена протягом квітня-липня 1947 року за рішенням партійного і державного керівництва СРСР, ПНР та ЧСР. Полягала у примусовій, з використанням військ (СРСР, Польської республіки, ЧСР), депортації українців з їхніх етнічних територій, — Лемківщини, Надсяння, Підляшшя і Холмщини, — на території у західній та північній частині польської держави, що до 1945 року належали Німеччині, так звані «Повернені Землі» з метою асиміляції українського населення під маніпулятивним приводом обмеження підтримки українського підпілля місцевим населенням.
Операція «Захід» — каральна акція уряду СРСР проти УПА, примусова наймасовіша депортація населення Західної України (за винятком Закарпаття[1]), проведена 21 жовтня 1947 року. Одним із головних завдань операції було нейтралізувати український визвольний рух у Західній Україні, зокрема діяльність Української повстанської армії та тих хто їй співчував та допомагав.
Ждановщина — це ідеологічна кампанія в СРСР, розгорнута у 1946–1949 рр. у галузі науки, літератури, культури та мистецтва, в ході якої були піддані нищівній критиці діяльність інститутів історії України та історії української літератури, творчих спілок, редакцій газет і журналів, видатних діячів української культури — письменників, композиторів, режисерів тощо. Наступ сталінізму очолив секретар ЦК ВКПб А. Жданов. Мета ждановщини в Україні — посилення контролю над творчими процесами в галузі культури, придушення національно-визвольного руху та будь-яких проявів української самостійницької ідеї. Наслідки: придушення паростків відродження української культури після війни; гальмування, розвитку науки, літератури й мистецтва в країні; обмеження свободи творчості; перетворення літературної критики на засіб утримання митців у рамках офіційної ідеології; ізоляція від надбань західної культури.
Лисенківщина — політична кампанія з переслідування і шельмування групи генетиків, заперечення генетики і тимчасової заборони генетичних досліджень в СРСР (при тому, що Інститут генетики продовжував існувати). Отримала свою популярну назву за прізвищем Т. Д. Лисенка, який став символом кампанії. Кампанія розгорталась у наукових біологічних колах приблизно з середини 1930-х до першої половини 1960-х років. Її організаторами були партійні і державні діячі, а також діячі в галузі біології (видну роль, крім Т. Д. Лисенка, зіграв І. І. Презент) та інші.
Космополітизм — ідеологія світового громадянства, що віддає пріоритет відчуттю приналежності людини до всього людства над всіма іншими соціальними зв'язками, загальнолюдським цінностям над культурними традиціями окремих держав, народів, націй. Космополітизм постає у вигляді різних соціально-політичних орієнтацій — від взаємодії та зближення народів до повного відкидання національної культури та патріотизму. Основною ідеєю космополітизму є створення світової держави або ж світової федерації держав. Людину, яка ідентифікує себе з ідеологією космополітизму або з якоюсь з його форм називають космополітом.
Холодна війна — це стан конфлікту між країнами, який не передбачає прямих військових дій, а здійснюється головним чином за допомогою економічних і політичних дій, пропаганди, шпигунства чи посередницьких війн, які ведуть держави-сурогати. Цей термін найчастіше використовується для позначення американо-радянської холодної війни 1947–1991 років. Сурогати — це, як правило, держави, які є сателітами конфліктуючих сторін, тобто країни-союзники або країни, що входять до сфери політичного впливу однієї зі сторін. Противники в холодній війні часто надають економічну або військову допомогу, таку як зброя, тактична підтримка або військові радники, меншим країнам, які беруть участь у конфліктах з протилежною країною.
Офіційна підстава для участі представників УРСР у створенні ООН
«Те, що дехто намагається зобразити як російську славу, було, насамперед, українською війною. Жодна європейська країна не постраждала більше від глибоких ран, нанесених своїм містам, своїй промисловості, сільському господарству, людській силі»
Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х рр.)
«...Темпи промислового розвитку Західної України були вищими, ніж на Сході УРСР. У роки четвертої п’ятирічки тут споруджено понад 2,5 тис. великих і середніх промислових підприємств...»
«...Ми хотіли, щоб нам дали картки із централізованим забезпеченням населення якоюсь кількістю продуктів й організацію харчування тих, хто голодує...»
Післявоєнна відбудова й розвиток України (1945 – початок 1950-х рр.)
«На ряді творів, видрукованих у журналі [«Вітчизна»], позначилась національна обмеженість: автори змальовують український народ ізольовано, у відриві від інших радянських народів, зокрема від великого російського народу...»
Причини голоду 1946–1947 рр.
«...Посуха, особливо в червні – липні, до всіх нещасть додала ще й свої. Урожай зернових вийшов доісторичний.., тобто один центнер посіяли, а зібрали три центнери в найліпшому разі. Та ще який тоді був обробіток ґрунту? Сяк-так, аби вкинути зерно в землю. Поля обробляли переважно кіньми-клячами, коровами, заступами, сапами, а збирали косами та жіночими руками...»
Масштаби повоєнного голоду 1946–1947 рр.
«Улітку 1946 р. потік сільського населення з центральних і південних областей у західні області України не зменшився. У червні органами транспортної міліції УРСР було знято тільки з товарних поїздів 62 400 осіб, а за дві останні декади липня — 97 633 особи...»
Злочини Йосипу Сліпому, які інкримінувала радянська влада
«...це один з керівників уніатської Церкви на Західній Україні.., що він має ненависть до радянської влади, і що уніатське духовенство заявляло про необхідність відірвати Україну від Москви.., що український народ є давніший від російського, що історія українського народу не має нічого спільного з історією російського народу...»
Проведення Операції «Вісла» (як наслідок, асиміляція українців у польському середовищі), квітень – липень 1947 р.
«...1. Швидкими темпами переселити українців і змішані сім’ї на повернуті території (насамперед у Північну Пруссію), не створюючи компактні групи проживання й не ближче ніж 100 км від кордону...»
«15 червня 1947 р. село було оточене військом. Чотири години на підготовку – і в дорогу. Куди? За що? Благали, просили — нічого не допомагало. Вивезли...»
«1. Залучити робочу силу для господарювання “повернутих земель”; 2. Остаточно підірвати життєву базу ОУН й УПА; 3. Асимілювати окремі родини етнічних українців у суцільній масі польського населення...»
Реалізація операції «Вісла», квітень – липень 1947 р.
«Це важке, але необхідне рішення, яке забезпечить переселеному населенню спокійне життя в нових оселях, підготовлених урядом на інших теренах Речі Посполитої. Ті, хто не підпорядкується наказу й залишиться в околицях, охоплених акцією переселення, будуть трактовані як бандити УПА...»
Явище «лисенківщини»
«Особи, які відстоюють принципи формальної генетики, неспроможні зрозуміти геніальної вказівки Леніна про те, що “пізнання людини не є... пряма лінія, а крива лінія, що безмежно наближується до ряду кіл, до спіралі”...»
Персоналії
Персоналії за програмою: Олександр Богомолець, Сергій Лебедєв, Андрій Малишко, Максим Рильський, Володимир Сосюра, Павло Тичина, Володимир Філатов, Василь Кук, Йосип Сліпий.
Йосип Сліпий
Йосип Сліпий — український церковний діяч, меценат:
очільник УГКЦ (1944–1984 рр.) після смерті Андрія Шептицького;
1945 р. був заарештований радянською владою та ув'язнений до 1963 р.
Максим Рильський — поет, перекладач, публіцист, громадський діяч, директор Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН УРСР, голова Спілки письменників України.
Павло Тичина — український радянський поет, перекладач, публіцист, громадський діяч, автор твору «Ви знаєте, як липа шелестить?», лауреат Сталінської премії (1941 р.).
Андрій Малишко — український поет, перекладач, перші вірші надрукував у журналах «Молодий більшовик» і «Глобус», за поему «Прометей» отримав Сталінську премію (1947 р.)
Володимир Сосюра — український поет, написав багато патріотичних творів, один із найвідоміших — «Любіть Україну» 1944 р., за яку в 1951 р. був звинувачений у «буржуазному націоналізмі». У 1948 р. отримав Сталінську премію. Автор висловів «Всім серцем любіть Україну свою» і «Не можна любити народів других, коли ти не любиш Вкраїну».
Олександр Богомолець — український учений, Герой Соціалістичної Праці (1944 р.), був президентом АН УРСР, основоположником української школи патологічної фізіології, ендокринології й геронтології.
Сергій Лебедєв — український учений, створив малу електронно-обчислювальну машину «МЕОМ» (1950 р.)
Володимир Філатов — учений, хірург, громадський і політичний діяч, засновник та перший директор інституту очних хвороб і тканинної терапії НАМН України, був депутатом Верховної Ради України 1–4 скликань.
Василь Кук — український військовий діяч, генерал-хорунжий, став командувачем УПА (1950–1954 рр.) після смерті Романа Шухевича.
Хронологія
1945 р. — входження Закарпаття до складу УРСР.
Квітень 1945 р. — Україна — співзасновниця Організації Об'єднаних Націй (ООН).
Березень 1946 р. — ліквідація УГКЦ.
1946–1947 рр. — масовий голод в Україні.
Квітень – липень 1947 р. — проведення польською владою операції «Вісла».
Жовтень 1947 р. — проведення операції «Захід».
1951 р. — встановлення західного кордону УРСР.
Subjectzno