ТЕМА 26. УКРАЇНА В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ
Embedded Files
Події 1939–1941 рр.
23 серпня 1939 р. — договір про ненапад між СРСР і Німеччиною та таємний протокол до нього («пакт Молотова — Ріббентропа»).
1 вересня 1939 р. — початок Другої світової війни.
17 вересня 1939 р. — вторгнення Червоної армії на територію Західної України, реалізація Радянським Союзом умов «пакту Молотова — Ріббентропа».
22 жовтня 1939 р. — день виборів до Українських Народних Зборів.
Після приєднання західноукраїнських земель розпочалася радянська політика. Упровадження колективізації, яка проводилася з метою:
утвердження соціальної структури радянського суспільства.
уніфікації системи господарювання на всій території УРСР.
зламу приватновласницької психології місцевого населення.
1940 р. — вимога радянського уряду до Румунії щодо передання Бессарабії та Північної Буковини до складу СРСР.
Червень 1940 р. — вторгнення Червоної армії на території Бессарабії та Північної Буковини.
Газета, що зображує початок Другої світової війни — напад Німеччини на Польщу, 1 вересня 1939 р.
Напрямки дій німецьких військ (1–17 вересня 1939 р.) та радянських (17–28 вересня 1939 р.). Події, відображені на картосхемі, стали наслідком укладення «пакту Молотова — Ріббентропа».
Подати руку допомоги братським народам Західної України й Західної Білорусії — наш священний обов’язок!
Плакат, створений із метою висвітлення окупації Польщі, вересень 1939 р.
Плакат, створений із метою висвітлення приєднання Західної України до УРСР та заохотити людей до підтримки об'єднання, жовтень 1939 р.
Початок німецько-радянської війни (Великої Вітчазняної війни)
22 червня 1941 р. Німеччина та її союзники (Італія, Угорщина та Румунія) розпочали війну з СРСР. Німеччина швидко захоплювала радянські території, проте деякі міста тримались досить довго. Київ був здобутий 19 вересня 1941 р., Харків — 24 жовтня 1941 р., Севастополь — 4 липня 1942 р.
СРСР евакуйовував райони, які були під загрозою окупації, а якщо не встигали, або не вдавалось врятувати, то застосовував метод «випаленої землі» (знищення всього, що могло допомогти ворогу й те, що було неможливо евакуювати).
Евакуація — вивезення населення, а також матеріальних цінностей із місцевості, що перебуває під загрозою нападу або загарбання ворогом, стихійного лиха.
Мобілізація — призов військовозобов’язаних на службу в діючу армію у зв’язку із запровадженням воєнного стану.
НЕЩАДНО РОЗІБ’ЄМО ТА ЗНИЩИМО ВОРОГА! ДОГОВІР про ненапад між СРСР та Німеччиною
Плакат, створений як наслідок нападу Німеччини на СРСР (22 червня 1941 р.)
Напрямки наступальних дій німецьких військ
Газети щодо окупації територій німцями
Окупація німецькими військами Києва, 19 вересня 1941 року.
Окупація німецькими військами Харкова, 24 жовтня 1941 р.
Перехід Північної бухти німецькими військами та прорив у внутрішню смугу укріплених фортів Севастополя, червень 1942 р.
Окупація німецькими військами Севастополя, 4 липня 1942 р.
Окупаційна політика Німеччини, «Новий порядок» (план «Ост»)
Після захоплення України окупанти розчленували її на регіони. Найбільшою частиною розчленованої України назвали райхскомісаріат «Україна». Галицькі землі отримали назву «дистрикт Галичина» та були приєднані до Генерального Губернаторства, де центром став Львів. Землі, де більшість становила Одещина, об'єднані в губернаторство «Трансністрія» та відійшли до Румунії у 1941 р., центр — Одеса.
Німецькі окупанти планували зробити з України аграрно-сировинний придаток до Німеччини, а людей рабами. З початку окупації німці регулярно почали вивозити людей з окупованих територій райхскомісаріату “Україна” та генерального комісаріату “Білорусі” на роботу в Німеччину. Людей, яких депортували на роботу в Німеччину, називали «остарбайтерами».
Національно-визвольна боротьба українського народу проти окупантів у роки Другої світової війни відбувалася у формі підпільної та партизанської боротьби проти загарбників.
Депортація — примусове, насильницьке переселення людей за межі місць їхнього постійного проживання.
Газета, що свідчить про приєднання Галицьких земель до Генерального Губернаторства
Території, на які була розчленована Україна. Під №1 розташована «дистрикт Галичина», під №3 — райхскомісаріат «Україна»
Рух опору. Формування Української повстанської армії (УПА)
30 червня 1941 р. було проголошено Акт відновлення Української держави та створено уряд — Державне управління на чолі з Ярославом Стецьком. Ініціатором проголошення Акта відновлення Української держави був Степан Бандера. Однак вже з вересня 1941 р. німецька влада почала боротьбу з ОУН. У липні Ярослава Стецька та Степана Бандеру було заарештовано.
З 1941 р. ОУН та ОУНР (ОУН революційна) почали створювати «похідні групи» (дрібні військові загони). Найвідомішим загоном була «Поліська Січ» — збройно-політична формація, що діяла на Волині від червня 1941 р. до лютого 1944 р. створена Тарасом Бульбою (Боровцем).
14 жовтня 1942 р. було створено Українську повстанську армію (УПА). У 1943 р. очільником УПА став Роман Шухевич. Це військово-політичне формування мало на меті визволення українських земель від окупації й створення власної української держави. Протягом 1943–1947 рр. УПА вела боротьбу з Німеччиною, СРСР та Польщею.
Однією з подій українського визвольного руху 1944–1950-х рр. стало сформування й діяльність Української головної визвольної ради (УГВР).
Газета, що інформує про Акт проголошення Української Держави, 30 червня 1941 р.
Пунктирною лінією виділено райони базування загонів Української повстанської армії в 1943–1944 рр.
Плакат, що символізує боротьбу УПА та її мету
Роман Шухевич
Початок визволення України від німецьких окупантів
Події Курської битви, липень – серпень 1943 р.
У грудні 1942 року розпочато вигнання нацистських загарбників із території України.
У липні – серпні 1943 р. відбулася Курська битва, у результаті якої радянські війська здобули Харків, утворили плацдарми на правому березі Дніпра та звільнили Донбас від німецьких окупантів. Після Курської битви в лавах Червоної армії активно почали з'являтися піхотні підрозділи, укомплектованих «чорносвитниками».
Протягом серпня – грудня 1943 р. відбулася битва за Дніпро, де перемога була за Червоною армією, що завершило визволення Лівобережної України та Донбасу та створило сприятливі умови для визволення Правобережної та Південної України. 6 листопада 1943 р. було звільнено Київ. Значний вплив у битві за Дніпро відіграли «чорносвитники» — мобілізовані на території України польовими військкоматами до лав Червоної армії в 1943–1944 рр.
У січні – лютому 1944 р. радянські війська провели Корсунь-Шевченківську операцію, у ході якої оточили та розгромили угруповання німецьких військ, що створило передумови для остаточного визволення Правобережної України.
Плакат створений на честь визволення Харкова (29 серпня)
Донбас звільнено! Шахтарю! Відроди богатирську міць Донбасу!
Плакат, створений після визволення Донбасу, серпень – грудень 1943 р.
Плакат на честь визволення Києва, 6 листопада 1943 р.
Плакат, створений в період битви за Дніпро, серпень – грудень 1943 р.
Плакат, створений на честь визволення Київщини, серпень – грудень 1943 р.
Депортація Кримських татар
У 1944 р. Червона армія успішно здійснила Кримську наступальну операцію. Після звільнення регіону кримських татар депортували в Середню Азію через підозру в колабораціонізмі. Внаслідок депортації півострів почав занепадати в господарському плані, тому радянський уряд закликав переселятися до Криму та надавав пільги.
Відображені на діаграмах зміни національного складу населення Криму стали наслідком депортації.
Товариші колгоспники й колгоспниці! Переселяйтеся в багату й родючу КРИМСЬКУ ОБЛАСТЬ. У 1951 році проходить переселення колгоспників у колгоспи Кримської області.
Плакат, створений для заохочення переселення людей до Криму.
Плакат, створений для заохочення переселення людей до Криму.
Питання ЗНО за документом
Правильні відповіді виділені жирним шрифтом
«ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ ОБОРОНИ
ПОСТАНОВА № 6372с
Москва, Кремль
[...]
передати землі колишніх татарських, болгарських та інших виселених колгоспів з наявними посівами й насадженнями колгоспам, що знову організовуються та заселяються колгоспниками-переселенцями, і закріпити зазначені землі за колгоспами на вічне користування; наділити сім’ї колгоспників-переселенців будинками з наявними надвірними будівлями та присадибними ділянками;
[...]
установити, що житлові будинки та надвірні споруди, передані колгоспникампереселенцям, не можуть бути ними продані або здані в оренду...»
1. У якому році було створено цитований документ?
А) 1941 р.
Б) 1942 р.
В) 1943 р.
Г) 1944 р.
2. Зазначених у документі заходів було вжито на території
А) Криму.
Б) Донбасу.
В) Закарпаття.
Г) Слобожанщини.
3. Документ створено з метою
А) законодавчого закріплення системи продрозкладки.
Б) ліквідації аграрного перенаселення республік СРСР.
В) відновлення господарської діяльності в регіоні.
Г) запровадження приватної власності на землю.
Звільнення всієї України. Завершення радянсько-німецької війни
Протягом 1944 р. радянські війська звільнили все Правобережжя та Західну Україну. 28 жовтня 1944 р. було визволено всі землі сучасної України.
8 травня 1945 р. Німеччина підписала акт капітуляції. Над Рейхстагом три воїни підняли прапор СРСР, один з яких був Олексій Берест. 9 травня 1945 р. Йосиф Сталін оголосив День Перемоги.
Плакат створено після завершення бойових дій у Європі в роки Другої світової війни.
Плакат створено в стилі «соціалістичного реалізму».
Плакат присвячено жертвам нацистського «нового порядку».
Плакат, що ілюструє визволення України від німецьких окупантів, 28 жовтня 1944 р.
Питання ЗНО за документом
Правильні відповіді виділені жирним шрифтом
«Українці Закарпаття! Цей рік уписується в історію закарпатської землі як ще одна чорна дата. Замість згаданої свободи цей рік приніс тільки зміну окупантів — ... прийшли московсько-більшовицькі пригноблювачі, які своєю окупаційною практикою залишили далеко позаду своїх попередників. Захопленням Закарпаття Червона Москва завершила, в основному, насильницьке об’єднання всіх українських земель, надівши своє ярмо на шию всьому українському народу»
1. Про події якого року йдеться в листівці?
А) 1939 р.
Б) 1941 р.
В) 1944 р.
Г) 1951 р.
2. З таким посланням до українців Закарпаття зверталося керівництво
А) сойму Карпатської України.
Б) уряду Королівства Угорщини.
В) рейхстагу нацистської Німеччини.
Г) проводу Організації українських націоналістів.
3. «Захоплення Закарпаття Червоною Москвою» відбулося в результаті
А) здійснення Акта Злуки.
Б) подій «золотого вересня».
В) підписання Мюнхенської угоди.
Г) наступальних дій радянської армії.
Результат німецько-радянської війни. Завершення Другої світової війни
У результаті німецько-радянської війни (та й Другої світової війни в цілому) Україна зазнала значних людських і матеріальних втрат. Україна зробила великий вклад у перемогу над нацизмом, тому уряд УРСР висловив своє бажання приєднатися до загальної організації Безпеки як одна з держав-засновниць, а також узяти участь у Конференції Об'єднаних Націй у Сан-Франциско в 1945 р.
2 вересня 1945 р. генерал-лейтенант Кузьма Дерев’янко підписав від імені СРСР Акт про капітуляцію Японії, що й поклало кінець Другої світової війни.
Питання ЗНО за документом
Правильні відповіді виділені жирним шрифтом
«Першим від союзників Акт підписав генерал Макартур. Далі під цим текстом поставили підписи представники всіх союзних країн, які воювали проти Країни Вранішнього Сонця. Від Радянського Союзу поставив підпис під документом 41-річний генерал-лейтенант Кузьма Дерев’янко...»
1. У якому році відбулася подія, висвітлена в уривку документа?
А) 1939 р.
Б) 1940 р.
В) 1945 р.
Г) 1953 р.
2. В уривку йдеться про капітуляцію
А) Італії.
Б) Японії.
В) Угорщини.
Г) Німеччини.
3. Описана в документі подія засвідчила
А) відновлення Української Держави.
Б) створення Організації Об’єднаних Націй.
В) завершення Другої світової війни.
Г) початок «холодної війни».
Історичні документи
Історичні документи
Вторгнення Червоної армії на територію Західної України, 17 вересня 1939 р.
«Волею всього багатонаціонального радянського народу, за наказом Радянського уряду Червона армія звільнила навіки народ Західної України від влади польських поміщиків і капіталістів...»
Листівка, яку німецькі агітатори розповсюджували серед мешканців міста у вересні 1939 р.
«Радянські війська в якості союзника Німеччини перейшли кордон і подають німецькому війську руку. Львів повністю оточений. Опір марний!»
Заклик на перших шпальтах львівських газет у 1939 р.
«Громадяни, пам’ятайте! Неділя, 22 жовтня, — день виборів до Українських Народних Зборів! Усі як один візьмемо участь у виборах депутатів до Українських Народних Зборів!»
Письменник Генріх Манн щодо підписання Німеччиною та Радянським Союзом договору про ненапад
«Один диктаторзрадник побудував усю свою кар’єру на антибільшовизмі. Раптом він робить поворот, і тут таки інший диктатор-зрадник розкриває йому свої обійми! Вони знайшли одне одного, щоб виступити проти цивілізованого світу. Нарешті вдвох...»
В’язні, про яких ідеться в уривку джерела, потрапляли до тюрем у результаті проведення політики «радянізації»
«Підготовча робота до евакуації та сама евакуація в’язниць у західних областях України розпочалася з 22 червня цього року. У чотирьох тюрмах утримували 5424 в’язні. У перший же день уторгнення німців в СРСР у тюрмах було виконано вироки щодо 108 в’язнів...»
Акт відновлення Української держави, 30 червня 1941 р.
«Волею українського народу Організація українських націоналістів під проводом Степана Бандери проголошує відновлення Української держави, за яку поклали голови цілі покоління найкращих синів України...»
Документ, що є свідченням проведення радянською владою в роки Другої світової війни заходів з евакуації
«...При вимушеному відході частинам Червоної армії забирати рухомий залізничний склад, не залишаючи ворогові жодного потяга, жодного вагона, ні кілограма хліба, ні літра пального. Колгоспники повинні рятувати худобу, хліб здавати на збереження державним органам для вивезення його в тилові райони...»
Евакуація в'язниць радянською владою
«Підготовча робота до евакуації та сама евакуація в’язниць розпочалася з 22 червня цього року. У чотирьох в’язницях утримувалося 5424 в’язні. У перший же день уторгнення німців у СРСР у в’язницях було виконано вироки щодо 108 в’язнів...»
Депортація українців та білорусів у Німеччину для примусової роботи (про «остарбайтерів»)
«Цей мільйон нам конче потрібен протягом наступних чотирьох місяців. Від 15 березня ми встановили щоденні норми вивезення робітників до Райху: з генерального комісаріату “Білорусі” — 500 осіб, з райхскомісаріату “Україна” — 1 000 осіб... Від 1 квітня цього року щоденна квота має бути подвоєна...»
Ситуація в рейхскомісаріаті «Україна»
«У межах українсько-білоруських земель, які включено до складу генерального округу “Житомир”, станом на кінець 1941 – початок 1942 рр. проживало 3 млн 27 тис. осіб. На початку 1943 р. чисельність мешканців округу, попри збільшення його площі від 59 056 км² до більше ніж 64 800 км², зменшилася до 2 млн 916 тис. осіб»
Ймовірна клятва Романа Шухевича
«Я, воїн Української повстанської армії, узявши в руки зброю, урочисто клянуся своєю честю й совістю перед Великим Народом Українським... боротися за повне визволення всіх українських земель та українського народу від загарбників і здобути Українську Самостійну Соборну Державу...»
Позиція проводу ОУН (Б) у зверненні до українського народу в роки Другої світової війни
«Український народ не хоче й не буде своєю кров’ю рятувати Німеччину. Якщо Німеччина стоїть сьогодні перед смертельною небезпекою зі Сходу, то це наслідки дикунської політики німецького імперіалізму серед поневолених народів Сходу... Ми боремося за Українську державу, а не за чужий імперіалізм. Ми мусимо берегти наші сили, бо ми впевнені, що війна у своїй кінцевій фазі надасть нам державу...»
Битва за Дніпро, серпень – грудень 1943 р.
«Під безперервним вогнем артилерії та ударами німецької авіації війська змушені були проводити переправу... часто переправлялися через Дніпро без танків і важкої артилерії. Під вогнем ворога воїни пливли на правий берег хто як міг: тримаючись за дошки, плащ-намети, напхані соломою. Тонули тисячами в холодній листопадовій воді...»
Звернення УРСР до Конференції Об'єднаних Націй, 1945 р.
«Уряд Української РСР... вирішив звернутися до Конференції Об'єднаних Націй із заявою, повідомляючи про своє бажання приєднатися до загальної організації Безпеки як одна з держав-засновниць, а також узяти участь у Конференції Об'єднаних Націй у Сан-Франциско...»
Хронологія
23 серпня 1939 р. — радянсько-німецький договір про ненапад і таємний протокол до нього («пакт Молотова — Ріббентропа»).
1 вересня 1939 р. — початок Другої світової війни.
17 вересня 1939 р. — вторгнення Червоної армії на територію Західної України.
Червень 1940 р. — вторгнення Червоної армії на територію Бессарабії та Північної Буковини.
22 червня 1941 р. — напад Німеччини на СРСР.
30 червня 1941 р. — проголошення Акта відновлення Української Держави.
14 жовтня 1942 р. — створення Української повстанської армії (УПА).
Грудень 1942 р. — початок вигнання німецьких військ та їх союзників з України.
6 листопада 1943 р. — вигнання німецьких окупантів із м. Київ.
Січень – лютий 1944 р. — Корсунь-Шевченківська наступальна операція.
28 жовтня 1944 р. — завершення вигнання німецьких військ та їх союзників із території України.
9 травня 1945 р. — День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.
2 вересня 1945 р. — завершення Другої світової війни.
Subjectzno
Page updated
Google Sites
Report abuse