На́ція — це етносоціальна спільнота, об'єднана певною самоназвою, мовою, символами, географічним та етносоціальним походженням, історичною пам'яттю, комплексом духовно-культурних і політичних цінностей, усвідомленням своєї ідентичності (національною самосвідомістю).

Украї́нське націона́льне відродження — соціальний та політичний рух започаткований на території Російської та Австро-Угорської імперій, що виступав за визнання факту існування, національно-культурне відродження й становлення української нації з власною мовою, історією та культурою, один з національних рухів Європи ХІХ ст. 

Націона́льна іде́я — акумулятор прогресивних національних програм, політичних ідей, гасел, цінностей, рушій національного прогресу, основа національно-визвольних рухів, національної самосуверенізації. 

Масо́нство — релігійно-етичний рух, прибічники якого закликають до морального самовдосконалення. Масони — це члени духовно-етичних організацій «вільних мулярів». 

Промисло́вий переворо́т або промисло́ва (індустріальна) револю́ція — перехід від ручного, ремісничо-мануфактурного й доморобного до великого машинного фабрично-заводського виробництва.

Початок українського національного відродження 

«З-поміж дворянства висуваються… добрі патріоти й завзяті оборонці дворянських інтересів. Усе це люди, які виховували свій патріотизм з вивчення історії України, які збирали літописи й різні документи з історії краю. На свої заняття дворянським питанням вони дивляться як на подвиг, розпочатий задля своєї батьківщини...» 

Товаризація поміщицького господарства 

«Якщо в 1842 р. у Волинській, Подільській, Київській, Чернігівській, Полтавській і Харківській губерніях було 67 цукрових заводів, що належали дворянам, то в 1848 р. – 208, причому вартість виготовленої продукції зросла від 328,8 до 4843,7 тис. руб. сріблом»

«Книга буття українського народу» 

«Історичне покликання України полягає в тому, щоб зорганізувати інших слов’ян на боротьбу за національне відродження в усіх сферах економічного, соціального й духовного життя, скасувати кріпацтво, стани, повалити самодержавство. Прийде час, коли вся слов’янщина встане й “не залишиться в ній ні царя, ні царевича.., ні князя, ні графа, ні герцога.., ні пана, ні боярина, ні холопа...”» 

Розповідь Тараса Шевченка про “Чорну раду” П. Куліша

Слова Т. Шевченка «Спасибі тобі, Богу милий друже мій великий… за “Чорну раду”. Я вже її двічі прочитав і третій раз, і все-таки не скажу більше нічого, як спасибі. Добре, дуже добре ти зробив, що подарував “Чорну раду” понашому»