ТЕМА 23. ВСТАНОВЛЕННЯ КОМУНІСТИЧНОГО ТОТАЛІТАРНОГО РЕЖИМУ В УКРАЇНІ
Embedded Files
Територіальні зміни УСРР
Територією під №1 позначено Молдавську АСРР, що мала статус автономії в складі Української СРР.
Територією під №3 позначено землі, які УСРР втратила в 1925 р. (Шахтинський і Таганрозький округи).
1922 р. — УСРР увійшла до складу СРСР.
1924 р. — створення Молдавської Автономної Соціалістичної Радянської Республіки (АСРР). Столиця — Балта, з 1929 р. — Тирасполь.
1925 р. — частини Шахтинського і Таганрозького округів Донецької губернії були передані до складу РСФРР.
Створення Української автокефальної православної церкви (УАПЦ)
У 1921 р. була офіційно створена Українська автокефальна церква (УАПЦ), першим митрополитом якої став Василь Липківський.
Голод в Україні. Антицерковна кампанія
1921–1923 рр. — голод на південних землях України.
Голодом скористалась антицерковна кампанія, яка розкрадала церкви, арештовувала та розстрілювала священників і вірян. Навесні 1926 р. провели арешти священнослужителів УАПЦ (також Василя Липківського). 19 вересня 1926 р. Василь Липківський повернувся в Київ.
Масовий голод також був однією з причин згасання антирадянського селянського повстанського руху в УСРР на початку 1920-х рр.
На картосхемі штрихуванням позначено територію уражену масовим голодом 1921–1923 рр.
Фото, яке зображує антирелігійну кампанію, де люди виносять церковне майно.
Нова економічна політика в Україні
Через невдоволення населення, масові повстання та політику «воєнного комунізму» влада СРСР вимушена була піти на поступки населенню й в 1921 р. розпочала нову економічну політику (неп), яка тривала до 1928 р.
Складові нової економічної політики, здійснюваної в Українській СРР в 1921–1928 рр.:
збереження державної монополії зовнішньої торгівлі;
об’єднання промислових підприємств у трести;
заміна продрозкладки продовольчим податком (продподатком);
надання селянам права на продаж власної сільгосппродукції;
дозвіл на використання найманої робочої сили (запровадження системи вільного найму);
розвиток мережі сільськогосподарських кооперативів і споживчих товариств;
звільнення від сплати податків господарств незаможних селян;
відновлення кредитно-банківської системи.
Наслідки:
створено умови для розвитку ринкових відносин в УСРР;
відбудова народного господарства республіки;
поява в суспільстві прошарку «нової буржуазії»;
згасання антирадянського селянського повстанського руху.
У період непу було також ліквідовано українські комуністичні партії в УСРР (1925 р.). У 1925 р. радянська влада проголосила курс на індустріалізацію.
Співвідношення між формами власності й галузями промисловості періоду нової економічної політики в Українській СРР.
Газета періоду нової економічної політики (непу), де був дозволений приватний капітал та концесії (іноземний капітал).
Гасло, відображене на радянському агітаційному плакаті, були невіддільною частиною реалізації нової економічної політики
Гасло, відображене на радянському агітаційному плакаті, були невіддільною частиною реалізації нової економічної політики
Політика «коренізації» (українізації) в УСРР
У 1923 р. розпочалася політика «коренізації», яку в Україні називали українізацією. Упроваджуючи на початку 1920-х рр. політику «коренізації», партійнорадянське керівництво СРСР мало на меті остаточно утвердити радянську владу в національних республіках. Симон Петлюра вбачав у політиці «коренізації» поступку стихійній силі українського національного руху, а водночас — логічно послідовний і політичний захід з метою оволодіння силою цього руху й зміцнення своїх позицій в Україні.
Особливе значення для українізації мав Олександр Шумський — радянський політичний діяч, нарком освіти УСРР, активний провідник політики «коренізації».
На захист українців також виступив Микола Волобуєв — український економіст 1920-х років, автор концепції економічної самодостатності УСРР. Він вбачав Україну як колонію, що й намагався довести.
Газета, яка ілюструє період «коренізації» (українізації).
Документ, зображений на фото, свідчить про здійснення в УСРР політики «коренізації» (українізації).
Культура України
Серед письменників найпомітніше місце посів Микола Хвильовий — лідер Вільної академії пролетарської літератури (ВАПЛІТЕ). Під час літературної дискусії він виступив з орієнтацією на європейських письменників за що й був розкритикований радянською владою.
Характерним для культурного життя радянської України в 1921–1928 рр. було створення творчих об’єднань літераторів, художників, театральних діячів.
Картина Федора Кричевського «Життя»: триптих («Любов. Сім'я. Повернення») — 1925–1927 рр. Автор художніми засобами відобразив трагізм подій Першої світової війни (1914–1918 рр.).
Літографія «Гуцул з квіткою» Василя Касіяна — 1923 р.
Будівля Держпрому в м. Харків — 1925–1928 рр. Історико-культурну пам’ятку споруджено в стилі конструктивізму, зведена для розміщення органів державної влади.
Естамп «Карпатська мати» Василя Касіяна — 1923 р.
Історичні документи
Історичні документи
Подія під час голоду 1921–1923 р.
«Допомогу отримають 8 % голодуючих, якщо реалізувати план організації харчування за рахунок закордонних комісій допомоги...»
Зі спогадів Сергія Єфремова про приїзд до Києва 19 вересня 1926 року митрополита Василя Липківського
«Ніде на базарах та квітникових крамницях не зосталося квіток – усі розкуплено задля привітання митрополита. Коло Софії робилося якесь столпотвореніє вавилонське... От тобі й боротьба з релігією!»
Слова Йосифа Сталіна, які були сигналом до згортання непу
«...Ми маємо ворогів внутрішніх ...Ми маємо ворогів зовнішніх... Ми мали кризу заготівлі, яку вже ліквідовано. Криза заготівлі стала першим серйозним виступом капіталістичних елементів села проти радянської влади»
Слова Симона Петлюри щодо «коренізації»
«...У цьому напрямі нинішньої політики більшовиків я вбачаю чергову їхню поступку стихійній силі українського національного руху, а водночас — логічно послідовний і політичний захід з метою оволодіння силою цього руху й зміцнення своїх позицій в Україні...»
Уривок з історичного джерела, де відображено сутність літературної дискусії, започаткованої М. Хвильовим
«...кінець малоросійському епігонству і провінційності, українське мистецтво прилучається до світового, і, в першу чергу, до західноєвропейського; Українське мистецтво ... започатковує нове велике культурне коло...»
Хронологія
1921–1923 рр. — масовий голод на півдні України.
1922 р. — входження УСРР до складу Союзу Радянських Соціалістичних Республік (СРСР).
1923 р. — початок політики коренізації/українізації в УСРР.
1925 р. — проголошення курсу на індустріалізацію.
Subjectzno
Page updated
Google Sites
Report abuse