ТЕМА 6. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XVI СТ.
Embedded Files
Люблінська унія
Важливою подією другої половини XVI ст. стала Люблінська унія ухвалена в 1569 р. Причини:
до укладення Люблінської унії з Польським королівством Велике князівство Литовське спонукали поразки у війні з Московським царством.
Умови:
союз Польщі й Литви, утворення Речі Посполитої;
більшість українських земель відходили до польської шляхти (загалом Подніпров'я і Східне Поділля);
українські землі були поділені на воєводства: Руське, Белзьке, Брацлавське, Волинське, Київське, Подільське й Підляське (Дорогочин).
Наслідки:
поширення фільварків;
масове поширення єзуїтських колегіумів на українських землях.
Під №3 регіон, що НЕ ВХОДИВ до складу Речі Посполитої впродовж 1569–1795 рр.
Становище верств населення
Найвпливовішою була шляхта (минулі князі, пани, заможні люди тощо). Після Люблінської унії шляхта все більше почала зловживати становищем, вони почали захоплювати землі селян і розширювати фільварки — господарства феодалів, де працювали залежні від них селяни з власним інвентарем, тобто відробляли панщину.
Панщина — форма визиску селянства, примусове виконання певного обсягу робіт на користь землевласника.
До привілейованого населення також належало духівництво.
Напівпривілейоване — міщанство.
Непривілейоване — селяни.
Одним із найвпливовіших людей того часу був Василь-Констянтин Острозький:
сприяв становленню книгодрукування на українських землях у XVI ст.;
засновник навчальних закладів;
називали «Некоронованим королем Русі».
Василь-Констянтин Острозький
Поширення козацтва
Через поширення панщини та постійні напади татар усе більше поширюється козацтво. До козаків загалом вступали селяни, які намагалися мирним шляхом уникнути панщину та здобути власну землю.
Після постійних нападів татар було прийнято рішення збудувати фортецю — Запорізьку Січ. Першою відомою Запорізькою Січчю була фортеця на о. Мала Хортиця, споруджена в 1556 р. Дмитром Вишневецьким.
Згодом, у 1578 р., король Стефан Баторій здійснив козацьку реформу, де запровадив козацький список на службу, так виникло реєстрове козацтво — стало політичним і правовим актом визнання козацтва новим соціальним станом.
Перші козацькі повстання
У 1588 р. було видано Третій Литовський статут, що остаточно затвердив кріпацтво й узаконив усі форми шляхетського землеволодіння — це спричинило масові повстання та втечі. Найбільшими із них були повстання в 1591–1593 рр. на чолі з Криштофом Косинським (приводом до козацького повстання був земельний конфлікт із родиною Острозьких) і 1594–1596 рр. на чолі із Северином Наливайком.
Братства та релігія
У Європі почався рух протестантизму, який виступав проти католицької церкви. На українських землях це було представлено православними братствами. У 1586 р. було утворено першу братську слов'яно-греко-латинську школу у Львові. При братствах виникає й поширюється книгодрукування.
Деякі представники українського духівництва та шляхта хотіли зблизитися з католиками, щоб зрівнятися в правах, тому в 1596 р. у Бересті була укладена Берестейська унія.
Як наслідок, після укладення Берестейської унії відбувся розкол православної церкви.
Освіта та культура
1556–1561 рр. — створення Пересопницького Євангелія.
1574 р. — видання Іваном Федоровичем «Апостола» й «Букваря».
Поява полемічної культури (однією з причин появи полемічної літератури на українських землях наприкінці XVI – першій половині XVII ст. було укладення унії між православною та католицькою церквами).
Острозький замок — кінець XVI ст.
Острозький замок: Кругла (Нова) вежа — кінець XVI ст.
Ансамбль площі Ринок у м. Львів: будинок Корнякта — 1580 р.
Євангеліст Лука: гравюра з львівського «Апостола» — 1574 р. Перша графічна ілюстрація в українській друкованій книжці.
Історичні документи
Запровадження реєстрового козацтва
«...король Баторій, настановив козакам гетьмана, прислав корогву, бунчук та булаву, печатку гербову,.. віддав для пристанища місто Терехтемирів з монастирем, аби вони в ньому зимували, а за службу поклав їм по червінцеві та по кожуху...»
Про Дмитра (Байду) Вишневецького
«Його... скинули з вежі на гаки, умуровані в стіни біля морської затоки дорогою з Константинополя до Галати. Зачепившись ребром за гак, жив у такому стані три дні, поки турки не вбили його з лука за те, що ганив їхню віру...»
Острозька Біблія, 1581 р.
«Усесильною правицею Всевишнього Бога, задумом і старанням благочестивого князя Костянтина-Василя.., який звелів улаштувати дім для друкування книг, а до того ж і дім для читання дітей у своєму славному місті... І вибравши знавців божественного писання, грецької, латинської та руської мов, поставив їх навчати дітей. Із цієї причини надрукована ця книжка для першого дитячого навчання многогрішним Іоанном Федоровичем»
Укладення Берестейської унії, 1596 р.
«Ми з Богом зібрані на черговім соборі в Бересті, у соборній церкві святого Миколая, Митрополит і єпископи грецького обряду, нижче підписані, на вічну пам’ять проголошуємо, щоб найвищий пастир Вселенської Католицької церкви прийняв нас під свій послух...»
Хронологія
1556 р. — заснування князем Дмитром Вишневецьким на о. Мала Хортиця першої відомої Січі.
1556–1561 рр. — створення Пересопницького Євангелія.
1569 р. — укладення Люблінської унії, утворення Речі Посполитої.
1574 р. — видання Іваном Федоровичем «Апостола» й «Букваря».
1586 р. — створення першої братської слов'яно-греко-латинської школи у Львові.
1591–1593 рр. — повстання на чолі з Криштофом Косинським.
1594–1596 рр. — повстання на чолі із Северином Наливайком.
1596 р. — укладення Берестейської унії.
Subjectzno
Page updated
Google Sites
Report abuse