ТЕМА 2. ВИНИКНЕННЯ ТА РОЗКВІТ КИЇВСЬКОЇ РУСІ
Embedded Files
Програма ЗНО/НМТ
Терміни з програми
Племінний союз, племінне об'єднання — об'єднання кількох племен, особливо часто відзначається істориками у суспільствах, які перебували на стадії військової демократії (франки й тевтони в германців, антів і склавинів у слов'ян).
Князь, княгиня — голова роду, племені або союзу племен, що звичайно стояв на чолі військової дружини, а з розвитком феодалізму — вождь війська та правитель князівства.
Полю́ддя (від «ходіння по людях») — збирання дани́ни у формі натурального оброку з підлеглого населення в Київській Русі, що його провадив кожної осені київський князь або його намісник.
Язи́чництво — релігія до прийняття християнства, де люди поклонялися богам природи.
Христия́нство — релігія, заснована на вченні Ісуса Христа. Поряд з ісламом та буддизмом входить до числа трьох світових релігій. Характерною рисою християнства, яка вирізняє його серед інших напрямів єдинобожжя, є віра в Ісуса Христа як втілення і прояв Бога заради спасіння всього людства і людського суспільства і настанови в істині.
Шлюбна дипломатія — це явище, що передбачає шлюб між представниками династій, які правлять, щоб налагодити політичні відносини, закріпити союз, залагодити конфлікт або уникнути його.
Пого́ст — адміністративно-територіальна одиниця Київської Русі, місце, де збирали данину.
Уроки — визначений розмір сплати данини.
Історичні документи
Документи пов'язані з князем Олегом
«...І мовив... Аскольдові та Дірові: “Ви оба не є князі. Ні роду княжого. Я є роду княжого.” — “А се — син Рюриків...”»
«Ходив Олег проти сіверян, і переміг сіверян, і наклав на них данину легку, і не дозволив їм данину давати хозарам, і сказав: “Я ворог їм, і вам нема чого [данину їм платити]”...»
Документи пов'язані з князем Ігорем
«Із города Іскоростеня вийшли проти нього древляни й убили [його] і дружину його, бо було їх мало…»
«...І не послухав їх Ігор, і древляни, вийшовши насупроти з міста Іскоростеня, вбили Ігоря і дружину його; бо їх було мало. І похований був Ігор, і єсть могила коло Іскоростеня в древлянах…»
«І деревляни кажуть їй: “Нас земля послала Деревлянська, щоби таке сказати: "Мужа твого вбили, бо твій муж як вовк нас обкрадав і грабував, а наші князі добрі, бо збагатили Деревлянську землю"”...»
Документи пов'язані з князем Святославом
«Сказав... матері своїй і боярам своїм: “Не любо мені в Києві жити, хочу жити в Переяславці на Дунаї”...»
«Хозари вийшли супроти нього з каганом своïм. I зступилися війська битися, і сталася битва межи ними, і одолів він хозарів і город їхній столицю Іміль, і город Бiлу Вежу взяв. І ясів він переміг, і касогів, і прийшов до Києва...»
«I пішов Святослав на греків, а ті вийшли проти Русі... Русь приготувалася до бою, і була велика битва, і переміг Святослав, і побігли греки, і пішов Святослав до Царграда, воюючи і розорюючи міста...»
«Іде Святослав на Дунай воювати болгар. І в битві переміг Святослав болгар, і взяв городів вісімдесят по Дунаю. І сів княжити тут у Переяславці, беручи данину з греків...»
«...на другий день посилає до імператора просити миру за такою умовою: [русичі] повинні віддати [візантійцям] Доростол.., [візантійці] повинні дозволити привозити до себе хліб...»
«Хозари вийшли супроти нього з каганом, князем своїм. І зступилися війська битися, і сталася битва межи ними, і одолів він хозар і город їхній столицю Ітіль, і город Білу Вежу взяв...»
«Прийшов [князь] у Переяславець. І послав до греків послів, говорячи: “Хочу йти на вас”... І пішов до Царграда, розоряючи міста. І дали йому данину... І повернувся він в Переяславець...»
Промова Святослава перед битвою з візантійцями
«...І мовив Святослав: “Уже нам нікуди дітись, а волею і неволею [доведеться] стати насупроти. Тож не осоромимо землі Руської, а ляжемо кістьми тут, бо ж мертвий сорому не зазнає. Якщо ж побіжимо ми, — то сором нам. Тож не втечемо, а станемо кріпко, і я перед вами піду. Якщо моя голова ляже, — тоді [самі] подумайте про себе”. І сказали вої: “Де голова твоя ляже, там і наші голови ми зложимо”... І зіткнулися обидва війська, і була січа велика, і одолів Святослав їх...»
Документи пов'язані з князем Володимиром:
Великому князю київському візантійські посли передали такі слова свого імператора: «Не годиться християнам віддавати [заміж] за язичників. Якщо хрестишся, то і це одержиш, і царство небесне приймеш, і з нами однієї віри будеш. Коли ж не хочеш цього робити, то не можемо віддати сестри своєї за тебе»
«...якби був поганий закон грецький, то не прийняла б його твоя бабця Ольга» — переданий літописцем фрагмент діалогу з великим князем київським пов’язаний із вибором державної релігії.
«...а сам повернувся в Київ. І коли прийшов, повелів скинути всіх кумирів: одних порубати, а інших попалити. Перуна ж повелів прив’язати коневі до хвоста й волочити з гори Боричевим узвозом на Ручай...»
«І тоді єпископ корсунський зі священниками хрестили Володимира. Хрестився же він у церкві Святої Софії. А стоїть ця церква на високому місці посеред міста...»
«...віддав Корсунь грекам як викуп за царицю, а сам повернувся в Київ...»
Документи пов'язані з князем Ярославом:
«Коли Ярослав був у Новгороді, йому прийшла звістка, що печеніги оточують Київ. Ярослав же, зібравши багато війська з варягів та слов’ян,.. прийшов до Києва та вступив у свій город...»
«...I сталася жорстока сiча, і ледве переміг Ярослав під вечір. Розбіглися печеніги врізнобіч і самі не знали, куди вони бігли. А деякi, мiкаючи, потонули...»
«поставив ...русина Іларіона митрополитом Русі у Святій Софії, зібравши єпископів...»
Персоналії
Персоналії за програмою: Аскольд, Олег, Ігор, Ольга, Святослав, Володимир Великий, Ярослав Мудрий, Іларіон.
Аскольд — київський князь (860–882 рр.):
860 р. здійснив похід на Константинополь, уклав перший відомий договір Київської Русі та Візантії;
прийняв християнство;
убитий Олегом у 882 р.
Кордони Київської держави за часів князювання Олега
Олег — київський князь (882–912 рр.):
882 р. об'єднав північні та південні руські землі;
регент (тимчасово правив замість) Ігоря Рюриковича;
зміцнив владу із центром у Києві;
зміцнював військо, наймав у військо варягів;
здійснив два походи на Візантію в 907 та 911 рр., руські купці отримали право на безмитну торгівлю в Константинополі, прибив свій щит на ворота Константинополя.
Ігор Рюрикович — київський князь (912–944 рр.):
розпочав династію Рюриковичей в Києві:
здійснив два походи на Візантію 941 р. та 944 р.;
був убитий у 944 р. під час повторного збирання данини (полюддя) древлянами в місті Іскоростень.
Ольга — княгиня київська (945–964 рр.):
дружина Ігоря, мати Святослава Хороброго;
регент Святослава;
придушила повстання деревлян та помстилася їм за вбивство Ігоря (спалила Іскоростень);
здійснила першу державну реформу (податкову);
впровадила погости та уроки;
розбудова Києва, створення дерев'яної християнської церкви;
спроби створити дипломатичні стосунки з країнами Європи (з Німеччиною);
у 957 р. прийняла християнство в Константинополі.
Святослав Хоробрий (Ігорьович) — київський князь (945–972 рр., фактично 964–972 рр.):
син Ольги та Ігоря;
здійснив адміністративну реформу;
вів агресивну політику, захопив багато земель, які виснажили Русь;
захопив території в'ятичів, уличів і тиверців;
прийняв язичництво;
у 965 р. розгромив Хозарський каганат від Ітилем та Волзьку Булгарію, відкрив шлях на Русь кочовим племенам;
хотів перенести столицю до Переяславця;
здійснив два Балканських (Болгарських) походи;
відомі вислови: «Хочу на вас іти», «Не посоромимо землі Руської», «Мертві сорому не знають»;
був убитий печенігами.
Кордони Київської держави за часів князювання Володимира Великого.
Похід Володимира Великого
Володимир Великий (Святославович) — князь київський (980–1015 рр.):
син Святослава Великого;
досяг розквіту Русі;
приєднав Червенські міста;
карбування на Русі перших золотих і срібних монет;
відкриття перших шкіл;
проведення релігійних реформ;
запровадив перший постійний податок — десятину;
початок будівництва Десятинної церкви;
запровадив шлюбну дипломатію;
символ Володимира — тризуб;
перші спроби зробити релігійну реформу: спроба затвердити язичництво. Нова спроба обрати релігію, вибір між християнством, ісламом та іудаїзмом;
988 р. — запровадження християнства як державної релігії.
Ярослав Мудрий (Володимирович) — київський князь (1019–1054 рр.):
син Володимира Великого;
відновив владу в Київській Русі;
правив разом із братом до 1036 р.;
відвоював Червенські міста;
переміг печенігів, завершення будівництва Софійського Собору;
заснував першу бібліотеку при Софійському соборі;
збудував Золоті ворота;
уклав перший кодифікований звід руських законів — «Правда Ярослава»;
шлюбна дипломатія (Ярослава Мудрого називали «тестем Європи»);
у 1051 р. було призначено Іларіона митрополитом Київським, заснування Печерського монастиря в Києві.
Іларіон — митрополит Київський та всієї Русі за часів Ярослава Мудрого, автор «Слова про закон і благодать».
Хронологія
860 р. — укладення першого відомого договору Київської Русі. Початок налагодження стосунків Київської Русі та Візантії.
882 р. — вбивство Аскольда, об'єднання північних і південних руських земель Олегом.
882–912 рр. — правління князя Олега.
907 та 911 рр. — походи Олега на Візантію.
912–945 рр. — князювання Ігоря.
941 та 944 рр. — походи Ігоря на Візантію.
945–964 рр. — роки правління княгині Ольги.
945–972 рр. (фактично 964–972 рр.) — князювання Святослава Хороброго.
980–1015 рр. — правління князя Володимира Великого.
988 р. — запровадження християнства як державної релігії.
1019–1054 рр. — роки правління князя Ярослава Мудрого.
1036 р. — розгром печенігів князем Ярославом Мудрим. Завершення будівництва Софійського собору.
1051 р. — призначення Іларіона митрополитом Київським, заснування Печерського монастиря в Києві.
Subjectzno
Page updated
Google Sites
Report abuse