ТЕМА 27. УКРАЇНА В ПЕРШІ ПОВОЄННІ РОКИ
ТЕМА 27. УКРАЇНА В ПЕРШІ ПОВОЄННІ РОКИ
Вступ УРСР до Організації Об'єднаних Націй (ООН)
У квітні 1945 р. Україна стала співзасновницею Організації Об'єднаних Націй (ООН). На вступ України до ООН дуже вплинула її участь у Другій світовій війні та її значний внесок у перемогу.
Адміністративно-територіальні зміни
1945 р. — включення Закарпатської України до складу УРСР.
1951 р. — завершення встановлення західного кордону УРСР.
Відбудова господарства та промисловості
У перші повоєнні роки була запроваджена колективізація в західних областях України, почала відновлюватися репресивна політика щодо селянства.
У 1946 р. було запроваджено нову п'ятирічку. Основними джерелами відбудови важкої промисловості України в другій половині 1940-х на початку 1950-х рр. були використання трудового ентузіазму робітників і виплата репарацій. Погіршило становище й так зруйнованої України період «холодної війни», що потребував більших вимог до народу.
Темпи промислового розвитку Західної України були вищими, ніж на Сході УРСР, але радянізація Західної України все одно стримувалася. Проти радянізації продовжували виступати збройні загони ОУН та УПА.
Задекларовану на радянському плакаті мету досягали використанням здебільшого власних ресурсів і репарацій.
Голод 1946–1947 рр. в Україні
1946–1947 рр. — голод в Українській РСР. Причини голоду:
державна політика хлібозаготівель;
повоєнна розруха;
посуха, що вразила територію республіки.
Ліквідація Української греко-католицької церкви (УГКЦ)
У березні 1946 р. радянський уряд ініціював собор греко-католицької церкви, де вона проголосила «саморозпуск». УГКЦ було ліквідовано. Для ліквідації УГКЦ радянський уряд спонукали такі чинники:
позбутися впливу Ватикану на населення Західної України;
підірвати духовну опóру руху спротиву процесам радянізації;
привласнити матеріальні цінності УГКЦ.
Керівництво УГКЦ на чолі з митрополитом Йосипом Сліпим було заарештоване.
Йосип Сліпий
Питання ЗНО за документом
Правильні відповіді виділені жирним шрифтом
«Повідомляємо, що дозвіл на проведення собору греко-католицької церкви в місті Львові отримано. У зв’язку з цим... буде передано 400 тисяч рублів... через агента... “ініціативній групі”. ...З метою успішного проведення собору введіть до складу делегатів не менше як 60–70 % агентури... Завчасно перевірте всіх делегатів та гостей, щоб не допустити ворожий і неблагонадійний елемент...»
1. У якому році створено цитований документ?
А) 1944 р.
Б) 1945 р.
В) 1946 р.
Г) 1947 р.
2. Документ є свідченням утручання в церковні справи влади
А) нацистської Німеччини.
Б) Польської Народної Республіки.
В) Радянського Союзу.
Г) Чехословацької Республіки.
3. «Собор греко-католицької церкви» скликався з метою
А) фінансової підтримки державою УГКЦ.
Б) залучення коштів УГКЦ до реалізації заходів повоєнної відбудови.
В) скасування унії та об’єднання УГКЦ з Російською православною церквою.
Г) усунення від керівництва УГКЦ осіб, які співпрацювали з окупантами.
Операції «Вісла» та «Захід»
Операції «Вісла» та «Захід» були застосовані для придушення дій ОУН та УПА.
Операцію «Вісла», яка охопила регіон Закерзоння, здійснювала Польща у квітні – липні 1947 р., щоб «остаточно вирішити українське питання». Метою операції було розселити українців по території Польщі (насамперед у Північну Пруссію), не створюючи компактні групи проживання й не ближче ніж 100 км від кордону. Ті, хто не підпорядкувалися наказу й залишалися в околицях, охоплених акцією переселення, вважалися як бандити УПА.
Схожу операцію проводила влада СРСР у жовтні 1947 р. під назвою «Захід», яка передбачала депортацію частини населення західних областей України до східних регіонів СРСР.
Культура
Культура в післявоєнний час зазнала серйозних утисків. Посилився контроль за діяльністю науковців, письменників, митців та інших. Цей період прийнято називати «ждановщиною» (ініціатор контролю секретар ЦК ВКП(б) А. Жданов). Була розкритикована Спілка письменників України та їхній голова Максим Рильський — поет, перекладач, директор Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН УРСР.
Складовою політики «ждановщини» були боротьба з «безрідним космополітизмом» і «лисенківщина». «Безрідними космополітами» вважали людей, які були ідеологічними ворогами, але кампанія була в основному антисемітська (арешту зазнали переважно євреї). «Лисенківщина» передбачала переслідування генетиків.
Хоча культура зазнавала сильних утисків, проте певні досягнення були, наприклад, картина «Хліб» Тетяни Яблонської.
Генетика формальна. Схоластика звичайна. Кабінетна флора.
— Через ці кімнатні рослини, професоре, Вам не видно мічурінського саду.
Події «Лисенківщини»
Картина Тетяни Яблонської «Хліб» — 1949 р.
Монета з нумізматичної колекції «Живописці соціалістичного реалізму»
Питання ЗНО за документом
Правильні відповіді виділені жирним шрифтом
«Поява шкідливого нарису історії української літератури об’єктивно допомагає найлютішим ворогам українського народу — українсько-німецьким націоналістам. Президія Спілки та її голова т. Рильський не вжили заходів, щоби вчасно перешкодити проникненню в радянську літературу ворожих тенденцій... Журнал “Вітчизна” (ред. Яновський) надає місце статтям і творам, які пройняті буржуазною ідеологією, міщанськими поглядами на життя, аполітичністю...»
1. У який період радянської історії України оприлюднено цитований документ?
А) у роки Другої світової війни
Б) у перші роки повоєнної відбудови
В) у роки «хрущовської» десталінізації
Г) у роки загострення кризи радянської системи
2. Проявом якої політики партійно-радянського керівництва УРСР є наведений уривок документа?
А) «коренізації»
Б) «ждановщини»
В) «лисенківщини»
Г) «культурної революції»
3. «Перешкоджання проникненню в радянську літературу ворожих тенденцій» здійснено для
А) знищення української інтелігенції.
Б) приховування провалу заходів відбудови.
В) пришвидшення радянізації Західної України.
Г) посилення державного ідеологічного контролю над духовним життям суспільства.
Офіційна підстава для участі представників УРСР у створенні ООН
«Те, що дехто намагається зобразити як російську славу, було, насамперед, українською війною. Жодна європейська країна не постраждала більше від глибоких ран, нанесених своїм містам, своїй промисловості, сільському господарству, людській силі»
Україна в перші повоєнні роки (1945 – на початку 1950-х рр.)
«...Темпи промислового розвитку Західної України були вищими, ніж на Сході УРСР. У роки четвертої п’ятирічки тут споруджено понад 2,5 тис. великих і середніх промислових підприємств...»
«...Ми хотіли, щоб нам дали картки із централізованим забезпеченням населення якоюсь кількістю продуктів й організацію харчування тих, хто голодує...»
Причини голоду 1946–1947 рр.
«...Посуха, особливо в червні – липні, до всіх нещасть додала ще й свої. Урожай зернових вийшов доісторичний.., тобто один центнер посіяли, а зібрали три центнери в найліпшому разі. Та ще який тоді був обробіток ґрунту? Сяк-так, аби вкинути зерно в землю. Поля обробляли переважно кіньми-клячами, коровами, заступами, сапами, а збирали косами та жіночими руками...»
Масштаби повоєнного голоду 1946–1947 рр.
«Улітку 1946 р. потік сільського населення з центральних і південних областей у західні області України не зменшився. У червні органами транспортної міліції УРСР було знято тільки з товарних поїздів 62 400 осіб, а за дві останні декади липня — 97 633 особи...»
Злочини Йосипу Сліпому, які інкримінувала радянська влада
«...це один з керівників уніатської Церкви на Західній Україні.., що він має ненависть до радянської влади, і що уніатське духовенство заявляло про необхідність відірвати Україну від Москви.., що український народ є давніший від російського, що історія українського народу не має нічого спільного з історією російського народу...»
Проведення Операції «Вісла» (як наслідок, асиміляція українців у польському середовищі), квітень – липень 1947 р.
«...1. Швидкими темпами переселити українців і змішані сім’ї на повернуті території (насамперед у Північну Пруссію), не створюючи компактні групи проживання й не ближче ніж 100 км від кордону...»
«15 червня 1947 р. село було оточене військом. Чотири години на підготовку – і в дорогу. Куди? За що? Благали, просили — нічого не допомагало. Вивезли...»
«1. Залучити робочу силу для господарювання “повернутих земель”; 2. Остаточно підірвати життєву базу ОУН й УПА; 3. Асимілювати окремі родини етнічних українців у суцільній масі польського населення...»
Реалізація операції «Вісла», квітень – липень 1947 р.
«Це важке, але необхідне рішення, яке забезпечить переселеному населенню спокійне життя в нових оселях, підготовлених урядом на інших теренах Речі Посполитої. Ті, хто не підпорядкується наказу й залишиться в околицях, охоплених акцією переселення, будуть трактовані як бандити УПА...»
Явище «лисенківщини»
«Особи, які відстоюють принципи формальної генетики, неспроможні зрозуміти геніальної вказівки Леніна про те, що “пізнання людини не є... пряма лінія, а крива лінія, що безмежно наближується до ряду кіл, до спіралі”...»
Післявоєнна відбудова й розвиток України (1945 – початок 1950-х рр.)
«На ряді творів, видрукованих у журналі [«Вітчизна»], позначилась національна обмеженість: автори змальовують український народ ізольовано, у відриві від інших радянських народів, зокрема від великого російського народу...»
Хронологія
1945 р. — входження Закарпаття до складу УРСР.
Квітень 1945 р. — Україна — співзасновниця Організації Об'єднаних Націй (ООН).
Березень 1946 р. — ліквідація УГКЦ.
1946–1947 рр. — масовий голод в Україні.
Квітень – липень 1947 р. — проведення польською владою операції «Вісла».
Жовтень 1947 р. — проведення операції «Захід».
1951 р. — встановлення західного кордону УРСР.
Subjectzno