ТЕМА 16. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В СКЛАДІ АВСТРО-УГОРЩИНИ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ СТ.
ТЕМА 16. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В СКЛАДІ АВСТРО-УГОРЩИНИ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ СТ.
Програма ЗНО/НМТ
Терміни за програмою
Трудова еміграція — зміна місце проживання на тривалий або на постійний час зумовлене економічними причинами.
Коопера́ція — це форма організації економічної діяльності людей і організацій для спільного досягнення загальних цілей або задоволення потреб. Використовується також для позначення характеру економічних та політичних взаємин.
Москвофі́льство — Москалофільська течія серед українського населення Галичини, Буковини та Закарпаття у 1850—1930-х. Західноукраїнські москвофіли мали проросійські мовно-літературні та суспільно-політичні погляди, обстоювали ідею національно-культурної єдності з російським народом, а пізніше — державно-політичну єдність із Росією.
Українофі́льство — термін, що означає любов та/або приязнь до України та українців. Термін вживається переважно в політичному та культурному контексті. «Українофільство» та «українофіли» — це терміни, які вживаються аби підкреслити свою проукраїнську позицію, свою зацікавленість українською культурою, українською мовою та українською історією.
Народо́вці, або українофі́ли — суспільно-політична течія серед молодої західноукраїнської інтелігенції ліберального напрямку, західноукраїнських українофілів, що виникла в 1860-х в Королівстві Галичини та Володимирії, Герцогстві Буковина та Закарпатті. Ідеологічно народовці були опонентами галицьких москвофілів.
Радикалізм — духовна настанова та спосіб мислення, наслідком якого є рішуча дія, що послідовно і прямолінійно прямує до наміченої мети, відкидаючи будь-який компроміс. Радикалізм проявляється в різних сферах: політиці, філософії, етиці, релігії, тощо, як напрям, який повністю не погоджується з панівними поглядами.
Політи́чна па́ртія — особлива громадська організація (об'єднання), яка прагне досягти мети, загальної для її членів шляхом отримання і здійснення політичної влади. Інструментом партії є оволодіння політичною владою в державі або взяти в ній участь через своїх представників в органах державної влади та місцевого самоврядування. У демократичних країнах політичні партії керуються інтересами своїх виборців.
Нова ера — угода між українською та польською фракціями Галицького крайового сейму 1890 року.
Історичні документи
Трудова еміграція
Про яке соціально-економічне явище йдеться в уривку з історичного джерела: «Нужда галицька так надоїла нашим людям, що і в пекло не бояться йти, щоб лише втекти з рідного краю... Пішов голос про Бразилію. Незнаний цей край, далекий, але народ не зважав, не роздумував довго: утекти з неволі — це єдиний вихід»
Про Львівський університет
«Вищі школи, розкидані по всій Україні, мали одну спільну рису: ...мовою викладання в них були — російська, німецька, польська. Запекла боротьба за українську мову не мала успіху. Проте був університет, у якому дозволили мати кілька — за змістом і мовою — українських кафедр...»
Персоналії
Персоналії за програмою: Юліан Романчук, Юліан Бачинський, Іван Франко, Олександр Барвінський, Юрій Федькович.
Іван Франко
Іван Франко — видатний український письменник, політичний та громадський діяч:
автор творів «Мойсей» і «Захар Беркут»;
у 1890 р. був одним із засновників Русько-Української радикальної партії (РУРП).
Юрій Федькович — письменник у стилі романтизму, передвісник українського національного відродження Буковини. Найвідомішими творами є поеми «Довбуш» та «Лук'ян Кобилиця».
Михайло Павлик — письменник, політичний та громадський діяч. Разом з Іваном Франком створив Русько-Українську радикальну партію (1890 р.).
Юліан Романчук — визначний політичний, громадський та культурно-освітній діяч:
член-засновник товариства «Просвіта» у Львові 1868 р.;
один із засновників Літературного товариства імені Тараса Шевченка в 1873 р. (з 1892 р. — Наукове товариство імені Тараса Шевченка);
співзасновник та співробітник газети «Діло»;
член Української націонал-демократичної партії.
Юліан Бачинський — політичний і громадський діяч. У 1890–1899 рр. був членом та провідним діячем Русько-Української радикальної партії (РУРП). У 1895 р. опублікував книгу «Україна Irredenta». У 1899 р. став співзасновником та членом Української соціал-демократичної партії.
Олександр Барвінський — політичний та громадський діяч, історик. Один з ініціаторів створення Наукового товариства ім. Т. Шевченка (НТШ), у 1893–1897 став його головою. У 1891–1907 рр. був послом до австрійського парламенту.
Хронологія
1868 р. — створення в м. Львів товариства «Просвіта».
1873 р. — створення в м. Львів Літературного товариства імені Тараса Шевченка (від 1892 р. — Наукове товариство імені Тараса Шевченка).
1890 р. — створення Русько-української радикальної партії (РУРП), представниками були Іван Франко, Михайло Павлик та Євген Левицький.
1899 р. — створення Української національно-демократичної партії (УНДП) та Української соціал-демократичної партії (УСДП).
Subjectzno