ТЕМА 11. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XVIII СТ.
Embedded Files
Гетьманування Кирила Розумовського
У 1750 р. гетьманом обрали Кирила Розумовського:
був заочно “обраний” на гетьманство, а імператриця з цієї нагоди присвоїла йому чин генерал-фельдмаршала й вручила в придворній церкві в Петербурзі гетьманські клейноди;
переніс свою резиденцію до мазепинської столиці Батурина;
реформування судочинства.
Кирило Розумовський
Палац Кирила Розумовського в м. Батурин — 1799–1803 рр.
Остаточна ліквідація гетьманства
Остаточна ліквідація гетьманства відбулася в 1764 р., коли К. Розумовський пішов у відставку з проханням імператриці Катерини II. Для ліквідації решток автономного устрою Гетьманщини було створено Другу Малоросійську колегію.
1765 р. — скасування козацького устрою на Слобожанщині.
1783 р. — оприлюднення царського указу про закріпачення селян Лівобережної та Слобідської України.
Російсько-турецькі війни. Остаточна ліквідація Запорозької Січі
Запорізька Січ посідала значне місце в Гетьманщині та мала великий вплив — цього побоювався царський уряд та планував вже знищити Запорозьку Січ, але цьому завадила російсько-турецька війна 1768–1774 рр., де козаки могли б сильно допомогти.
Російсько-турецька війна (1768–1774 рр.) закінчилася вдало, Росія приєднала землі між пониззям Дніпра та Південним Бугом. Після вдалої війни влада Росії більше не мала причин для залишення Запорозької Січі, тому вже в 1775 р. російські війська остаточно ліквідували Запорозьку Січ. Найбільшого покарання зазнав кошовий отаман Запорозької Січі — Петро Калнишевський.
Частина козаків відійшла в гирло Дунаю (землі Османської імперії) та створила там Задунайську Січ (1775–1828 рр.).
У 1787–1791 рр. знов відбулась російсько-турецька війна, де перемога була за Росією. До Російської імперії було приєднано землі між пониззям Південного Бугу та Дністра.
Під №2 на картосхемі позначено території, що ввійшли до складу Російської імперії в результаті російсько-турецької війни 1787–1791 рр.
Соціально-економічні зміни (підсумок)
Соціально-економічні зміни, які відбувалися на українських землях у складі Російської імперії в другій половині XVIII ст.:
поширення дворянського землеволодіння на землі Вольностей Війська Запорозького Низового (1775 р.);
зрівняння в правах козацької старшини з російським дворянством;
запровадження кріпацтва (1783 р.).
Приєднання Криму
У 1783 р. Катерина II видала указ про приєднання Криму до Російської імперії. Російсько-турецька війна, яка створила передумови ліквідації Кримського ханства, тривала впродовж 1768–1774 рр.
Колонізація Півдня України
Успішні російсько-турецькі війни відкрили змогу для заселення південних територій України. Для нових мешканців була вільна земля, існували податкові та соціальні пільги.
Розбудова чорноморсько-азовських портів
Однією з основних причин збільшення у 25 разів посівних площ зернових на Півдні підросійської України в період 1778–1851 рр. була розбудова чорноморсько-азовських портів.
Гайдамацький рух. Коліївщина
Гайдамацький рух набув поширення в другій половині XVIII ст. на Правобережжі. Гайдамаками називали Учасників соціальних виступів на Правобережній Україні у XVIII ст. Кульмінацією події стало повстання 1768 р., яке називають Коліївщиною. Очільниками повстання були Максим Залізняк та Іван Ґонта. Польща не змогла придушити повстання, але втрутилася Російська імперія, яка придушила повстання. Іван Ґонта був страчений.
Рух опришків
У Галичині та Буковині виник схожий рух на гайдамацький, який отримав назву опришківський. Найвизначнішим ватажком був Олекса Довбуш.
Поділи Речі Посполитої
Польща в другій половині XVIII ст. почала занепадати, а її сусіди посилювались, які розподіляли її землі між собою. Поділи:
1772 р. — Перший поділ Речі Посполитої, Галичина увійшла до складу володінь австрійських Габсбургів;
1793 р. — Другий поділ Речі Посполитої, Російська імперія приєднала більшу частину Правобережжя;
1795 р. — Третій поділ Речі Посполитої, до Росії відійшла Волинь.
На приєднаних землях влада Росії створила Подільську, Київську та Волинську губернії.
Історичні пам'ятки
Покровська церква в м. Київ — 1766 р.
Палац Кирила Розумовського в м. Батурин — 1799–1803 рр.
Історичні документи
Уривки з праці Н. Яковенко «Нарис історії середньовічної та ранньомодерної України», які стосуються К. Розумовського
«...був заочно “обраний” на гетьманство, а імператриця з цієї нагоди присвоїла йому чин генерал-фельдмаршала й вручила в придворній церкві в Петербурзі гетьманські клейноди...»
«Реформування судочинства... було спрямоване на реанімацію того укладу, у якому жилося до козацької революції...»
«...вирішує перенести свою резиденцію до старої, мазепинської, столиці — Батурина...»
Опис зимівників
«Запорозькі козаки, — писав 1776 р. старшина В. Чернявський, — мають деякі поселення, де тримають худобу, коней й овець, мають пасіки, розводять сади й городи, роблять запаси сіна та худоби й засівають поля різним хлібом, ловлять звіра, а в річках — рибу».
Створення Другої Малоросійської колегії
«Після всемилостивішого від нас звільнення графа Розумовського... із чину гетьманського вказуємо нашому Сенатові для належного керування в Малій Росії утворити там Малоросійську колегію...»
«Коліївщина»
«До Нашого відома дійшло, що за прикладом барської змови проти законної влади грішать вони через своє неуцтво, а ще більше — через обман шайки розбишак, що вдають, нібито вони є частиною Нашого вірного низового Війська Запорозького... Ми вважаємо невідхильним обов’язком Нашої монаршої влади оберігати слушні бажання польської Речі Посполитої, з якою Ми є в союзі, тісній дружбі...»
«...Гонта поніс заслужену кару, росіяни приборкали запорожців. Для приборкання заворушень хлопів, що ще продовжувалися, готувалася окрема військова експедиція...»
Рух опришків
Відомий український історик Д. Дорошенко вважав, що «...гайдамацтво як форму активного протесту проти несприятливих умов суспільного ладу знали також і західноукраїнські землі — Галичина й Буковина». Такий висновок історик зробив, дослідивши «рух опришків».
Хронологія
1764 р. — остаточна ліквідація посади гетьмана. Утворення Другої Малоросійської колегії.
1765 р. — скасування козацького устрою на Слобожанщині (ліквідація полкового устрою).
1768 р. — Коліївщина, повстання під проводом Максима Залізняка та Івана Ґонти.
1768–1774 рр. — російсько-турецька війна, Росія приєднала землі між пониззям Дніпра та Південним Бугом.
1772 р. — Перший поділ Речі Посполитої, Галичина увійшла до складу володінь австрійських Габсбургів.
1775 р. — остаточна ліквідація Запорозької Січі. Заснування Задунайської Січі.
1783 р. — закріпачення селян Лівобережної та Слобідської України.
1783 р. — підкорення Російською імперією Кримського ханства.
1787–1791 рр. — російсько-турецька війна. До Російської імперії було приєднано землі між пониззям Південного Буга та Дністра.
1793 р. — Другий поділ Речі Посполитої, Російська імперія приєднала більшу частину Правобережжя.
1795 р. — Третій поділ Речі Посполитої, Російська імперія приєднала Волинь.
Subjectzno
Page updated
Google Sites
Report abuse