ТЕМА 13. ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ НАПРИКІНЦІ XVIII – У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XIX СТ.
Embedded Files
Приєднання українських земель до складу Австрійської імперії
На початку ХІХ ст. у складі Австрійської імперії були Східна Галичина (приєднана внаслідок першого поділу Польщі в 1772 р.), Північна Буковина (приєднана в 1774 р.) та Закарпаття.
Реформи Марії-Терезії та Йосифа ІІ 1770-х – 1780-х рр.
Для покращення становища українських земель Марія-Терезія та згодом її син провели ряд реформ (аграрну, релігійну та інші):
аграрна реформа (1780–1782 рр.) — ліквідація особистої залежності селян, надання елементарних громадянських прав в Австрійській імперії;
релігійна реформа — зрівняння в правах католицької, протестантської та греко-католицької церков (більшість українського населення Галичини в ХІХ ст. були греко-католиками);
освітня — запровадження початкових та середніх шкіл, у початкових школах навчання проводилося рідною мовою;
адміністративна — поділ земель на округи, містами управляли магістрати (потім міські ради), найвищим органом округу був сейм (українців в основному там не було).
Впливи іноземців
Хоча землі й були в складі Австрійської імперії, але в кожному регіоні панували різні іноземці: Буковина стала тереном протистояння між українським національним рухом і румунським, у Галичині панували поляки, а в Закарпатті — угорці.
Повстання
Хоча аграрна реформа ліквідувала особисту залежність селян та надала громадянські права, але фактично кріпацтво діяло до 1848 р. Селянам, звісно, це не подобалося й вони організовували повстання. Найбільших виступів зазнала Буковина, де відбувалися повстання під проводом Лук’яна Кобилиці в 40-х роках. Серед населення Лук'ян Колибиця був прозваний як «двічі арештований», «буковинський король», «народний посол до Відня».
Виявом «соціального розбійництва» на теренах Галичини, Буковини та Закарпаття також продовжувала бути діяльність опришків.
У Закарпатті в 1810–1815 і 1831 рр. відбувалися «холерні бунти».
Початок національного відродження
1816 р. — започаткування на західноукраїнських землях діяльності освітнього Товариства галицьких греко-католицьких священників у Перемишлі (Галичина), яке створив Іван Могильницький.
1833–1837 рр. — діяльність «Руської трійці». ЇЇ членами були Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич та Яків Головацький. Головною постаттю був М. Шашкевич — натхненник та ідейний лідер «Руської трійці», виголосив першу українську промову в семінарії. Діяльність «Руської трійці»:
збирали фольклор, поширювали українську мову;
започаткування нової української літератури в західноукраїнських землях;
видання в Будапешті альманаху «Русалка Дністровая» (1837 р.) — фактично був маніфестом українського визвольного руху.
Створення і діяльність освітнього товариства галицьких греко-католицьких священників і «Руської трійці» свідчили про початок національного відродження на західноукраїнських землях.
Не менш важливою була діяльність «будителів» — представників українського національного відродження на Закарпатті першої половини XIX ст. Одним з представників «будителів» був Олександр Духнович (його перші статті були надруковані в «Зорі Галицькій» у 1849 р.).
Маркіян Шашкевич
Питання ЗНО за документом
Правильні відповіді виділені жирним шрифтом
«Перша українська промова в семінарії, репрезентована "Голосом галичан", створеним народною мовою.., була подією новаторською і стала доброю спонукою до ширших позасемінарських виступів рідною мовою, до нових національних маніфестацій...»
1. Представники якої організації причетні до події, описаної в уривку з історичного джерела?
А) «Руської Трійці»
Б) Кирило-Мефодіївського братства
В) Товариства галицьких греко-католицьких священників
Г) Братства тарасівців
2. Подія, описана в уривку з історичного джерела, свідчила про
А) перехід до культурницького етапу національного відродження.
Б) політизацію національно-визвольного руху в Австро-Угорській імперії.
В) початок «нової ери» у польсько-австрійсько-українських відносинах.
Г) занепад ідей москвофільства серед греко-католицьких священників.
3. Хто з діячів, зображених на фото, виголосив першу українську промову в семінарiï?
А
Б
В (правильна відповідь)
Г
Європейська революція в 1848–1849 рр. Утворення Головної руської ради
У 1848 р. розпочалася європейська революція («Весна народів»), де намагалися поширити демократію та політичну рівноправність всіх класів та станів. Як наслідок, у 1848 р. у Галичині та згодом у Буковині було скасовано панщину, у Закарпатті — 1853 р. У результаті скасування панщини на західноукраїнських землях селяни були змушені користуватися сервітутами за плату.
Під час революції поляки та українці створили свої політичні організації. Поляки створили Центральну раду народову, а українці у відповідь створили в 1848 р. Головну Руську Раду у Львові. Діяльність:
вимагали впровадження української мови в школах вищих і нижчих, видаванням часописів, поширенням добрих та корисних книжок українською мовою, прагнули завести українську мову в усіх публічних установах;
прагнули об'єднання українських земель в одну провінцію та щоб українці могли обіймати державні посади;
порушили питання поділу Галичини на польську та українську частини;
видання в 1848 р. першої української газети «Зоря Галицька»;
Слов'янський з'їзд у Празі (1848 р.) — вирішення конфліктів між українцями та поляками;
відкриття кафедри української мови та літератури у Львівському університеті;
об’єднання українських наукових, літературних й освітніх сил, визначення поля їхньої діяльності в результаті пожвавлення культурно-освітнього руху під час подій європейської революції «Собором руських учених».
У 1851 р. влада Австрії заборонила Головну руську раду.
«Зоря Галицька» — перше українськомовне періодичне видання на українських землях.
Парламентська діяльність
Ще в 1848 р. почав діяти загальноімперський парламент у Відні. До парламенту допустили значну кількість українців (39 депутатів), які в основному розглядали ідею поділу Галичини, що не досягла ніяких успіхів.
У 1849 р. парламент розпустили, а в 1851 р. влада Австрії заборонила Головну руську раду.
Терміни з програми ЗНО
Будителі — представники українського національного відродження на Закарпатті першої половини XIX ст.
Революція — швидка радикальна зміна всієї самостійної органічної або неорганічної системи, на відміну від еволюції, де зміни відбуваються поступово, у часі. Прикладами зазначених систем є суспільство, людина, наукові знання, засоби виробництва та ін.
Революції 1848–1849 років (відомі під назвою «Весна націй» та «Весна народів») — низка революцій, що сталася в Європі в 1848 році.
Історичні документи
Реформами Марії-Терезії та Йосифа ІІ 1770-х – 1780-х рр.
«У тих землях, що одійшли до Австрії, нове правительство австрійське заходилося коло того, щоб поліпшити долю кріпаків українських, обмежити безмежну владу польських панів над ними»
Діяльність «Руської трійці»
«…управління ревізії книг доручило мені... прорецензувати анонімну книжечку, написану руською і надруковану в Угорщині в Буді в 1837 р. під назвою “Русалка Дністровая”. Творик цей, що містить різні сумнівні місця і видає автора як прихильника нововведень, скоро буде заборонений цензурою…»
Наслідки «Весни народів»
«Започатковано видання першої української газети, …скликано Собор руських учених – усіх прихильників культурного й національного розвитку Галицької України, створено осередки культурно-просвітницького руху українців – “Галицько-руська матиця” і “Народний дім”»
Заклик Головної руської ради
«2. Розвивати нашу національність у всіх напрямах: досконаленням нашої мови, упровадженням її у школах вищих і нижчих, видаванням часописів.., поширенням добрих та корисних книжок українською мовою та прагненням завести нашу мову в усіх публічних установах...
3. Будемо берегти наші конституційні права, пізнавати проблеми нашого народу й шукати способів покращення його життя конституційним шляхом...»
Про Олександра Духновича
«...взяли мене в підозрі за то, що я руські... книги писав, і нещасного дня 27 квітня 1849 року арештували мене роз’ярені мадяри, і спочатку в міському домі Пряшева заперли...»
Хронологія
1780–1782 рр. — ліквідація особистої залежності селян в Австрійській імперії.
1816 р. — створення освітнього товариства галицьких греко-католицьких священників.
1833–1837 рр. — діяльність «Руської трійці».
1837 р. — видання «Русалки Дністрової».
1848 р. — скасування панщини в Галичині.
1848 р. — створення Головної Руської Ради.
1848–1851 рр. — діяльність Головної Руської Ради.
1848 р. — видання першої українськомовної газети «Зоря Галицька».
Subjectzno
Page updated
Google Sites
Report abuse