ТЕМА 15. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XIX СТ.
Embedded Files
Кримська війна 1853–1856 рр.
У 1853–1856 рр. тривала Кримська війна між Росією та союзом держав (Туреччина, Велика Британія та Франція), яка закінчилася поразкою Російської імперії. Під час війни Росія активно використовувала матеріальні та людські ресурси України. Наслідки:
втрата Росією Севастополя, укладення невигідного мирного договору;
зростання антикріпосницького руху.
Одним з найвідоміших повстань було антикріпосницьке повстання «Київська козаччина», приводом було оприлюднення під час Кримської війни Маніфесту російського імператора Миколи I про створення рухомого державного ополчення.
Реформи 1860-х – 1870-х рр. у Російській імперії
Посилення селянських виступів дали змогу зрозуміти, що кріпосницька система потребує скасування. Щоб не допустити масових повстань, російська влада обрала шлях реформ. Основні положення реформ 1860-х – 1870-х рр.:
фінансова реформа (1860 р.);
селянська реформа (1861 р.):
скасування кріпосного права в Російській імперії 19 лютого 1861 р. Олександром II (селянська реформа);
наділення селян землею та визначення за неї повинностей;
надання селянам права викупу садиб і польових наділів;
переведення селян у стан тимчасовозобов’язаних — селяни Наддніпрянської України, які мали виконувати повинності на користь поміщика після отримання ними особистих і майнових свобод.
судова реформа (1864 р.): суд ставав незалежним, рівність всіх перед законом, участь громадськості, обвинувачені мали право захисту;
земська реформа (1864 р.): створення земств, запровадження міського самоврядування;
освітня реформа (1864 р.): введення єдиної системи початкової освіти;
міська реформа (реформа міського самоврядування, 1870 р.): створення міських дум, займалися розвитком міст;
військова реформа (1874 р.): введення військової повинності чоловікам від 20 років.
Наслідки реформ 1860-х – 1870-х рр.:
сприяли формуванню ринку вільнонайманої праці;
поглиблення соціального розшарування селянства;
поглиблення сільськогосподарської спеціалізації регіонів;
швидке економічне зростання Наддніпрянської України в другій половині ХІХ ст.
Для економічного становища Наддніпрянської України в другій половині ХІХ ст. також був властивий вплив іноземного капіталу та розгортання процесів індустріалізації. Було збудовано першу мережу залізниць (Одеса — Балта в 1865 р.). Перші залізниці в Наддніпрянській Україні з’єднували чорноморські порти з основними районами виробництва товарного хліба.
Питання ЗНО за зображенням
Правильні відповіді виділені жирним шрифтом
1. Бурхливий промисловий розвиток регіону, позначеного на картосхемі штрихуванням, відбувався
А) в середині ХVІІІ ст.
Б) наприкінці ХVІІІ ст.
В) на початку ХІХ ст.
Г) в другій половині ХІХ ст.
2. Які галузі промисловості були розвиненими в регіоні?
А) харчова та легка
Б) вугледобувна й металургійна
В) лісопереробна й металообробна
Г) нафтодобувна й хімічна
3. Основний обсяг інвестицій у регіон становили
А) іноземні капітали.
Б) державні субсидії.
В) дрібні приватні пожертви.
Г) ресурси українських купців і землевласників.
Польське національно-визвольне повстання
У 1863–1864 рр. знову відбулося польське національно-визвольне повстання. Поляки хотіли залучити українців, але не хотіли надавати державності Україні, називали українців «хлопоманами». Щоб забезпечити лояльність українського селянства Правобережної України під час польського повстання, російська влада скасувала тимчасовозобов’язальний стан селян Правобережної України.
Громадівський рух
Громадівський рух був започаткований у Петербурзі та Києві. Громадівський рух був безпартійний та напівлегальний. До Петербурзької громади доєдналися учасники колишнього Кирило-Мефодіївського братства. Найбільшим успіхом громади було видання першого українського журналу «Основа» в 1861–1862 рр., видавцями були Пантелеймон Куліш, Микола Костомаров та інші. У журналі обстоювалася ідея самостійного державного розвитку України.
Центром громадівського руху в Наддніпрянській Україні став Київ, очільником якого був Володимир Антонович — історик, професор Київського університету Св. Володимира, один з основоположників археології в Україні й один з ініціаторів заснування першого в Україні історичного журналу «Кіевская старина» та «Кіевскій телеграфъ», очолював «хлопоманський гурток». Представників громадівського руху в Наддніпрянській Україні називали українофілами.
Напрями діяльності громадівців у 60-х рр. ХІХ ст.:
відкриття недільних і щоденних шкіл, учителювання в них;
підготовка й видання українських підручників і посібників;
підготовка й видання наукових досліджень з історії та етнографії України.
Володимир Антонович
«Кіевская старина». Журнал був друкований органами громадівців.
«Кіевскій телеграфъ». Газета була друкована органами громадівців.
Валуєвський циркуляр 1863 р.
Інформація про бурхливий рух громадівців дійшла до російського уряду, що спричинило проголошення Валуєвського циркуляра в 1863 р. міністром внутрішніх справ (Петром Валуєвим). Основні положення:
«малоросійської мови не було, немає й бути не може»;
видання книг малоросійською мовою як духовного змісту, так і навчальних, і взагалі призначених для початкового читання народу, було заборонено;
заборона недільних шкіл;
дозволено видання української художньої літератури.
Діяльність «Південно-Західного відділу Російського географічного товариства» та Емський указ
Наприкінці 60-х років громадівський рух поступово став відновлюватися, продовження діяльності «Старої Громади». У 1873 р. створено «Південно-Західний відділ Російського географічного товариства», яке тривало впродовж 1873–1876 рр., секретарем був Павло Чубинський.
Для ліквідації українського руху було видано Емський указ у 1876 р. Олександром II:
заборона друку українською мовою;
заборона ввозити українську літературу з-за кордону;
заборона перекладів на укр. мову;
вилучення укр. книг;
заборона укр. театрів та недільних шкіл.
деякі діячі зазнали переслідувань від російської влади, одними з таких були Павло Чубинський та Михайло Драгоманов.
Михайло Драгоманов виїхав за кордон, де він створює Вільну українську друкарню в Женеві та видає журнал «Громада» (1878–1879 рр. та в 1882 р.).
Павло Чубинський
Михайло Драгоманов
Інші суспільні рухи
У 70–80-х рр. діяв російський рух, представників якого називали народниками. Народники мали на меті соціальне визволення. У 1877 р. намагалися організувати селянське повстання, яке назвали «Чигиринською змовою».
У 70–80-х рр. також діяло кримськотатарське відродження, лідером був Ісмаїл Гаспринський — просвітник, письменник, лідер національного відродження кримських татар, видавець першої в Криму тюркськомовної газети.
На початку 90-х рр. виникає українська таємна радикальна організація «Братство тарасівців», видатними членами були Борис Грінченко та Микола Міхновський. Мета: здобуття незалежності України.
Ісмаїл Гаспринський
Терміни з програми ЗНО
Київська козаччина — масовий селянський рух у Київській губернії та Чернігівській губернії 1855, спрямований проти національної й соціальної політики російського уряду в Україні.
Зе́мства — виборні органи місцевого самоврядування (земські збори, земські управи) в Російській імперії та Російській Республіці (1917).
Громадівський рух — напівлегальний безпартійний рух у другій половині ХІХ ст., представники якого займалися громадською діяльністю.
Історичні документи
Скасування кріпосного права в Російській імперії 19 лютого 1861 р., переведення селян у стан тимчасовозобов’язаних
«...Користуючись цим земельним наділом, селянин має виконувати [повинності] на користь поміщикам... У цьому стані, що є перехідним, селянина іменують тимчасовозобов’язаним»
Валуєвський циркуляр, 1863 р.
«...Зважаючи... на теперішнє тривожне становище суспільства... міністр внутрішніх справ визнав за необхідне... видання книг малоросійською мовою як духовного змісту, так і навчальних, і взагалі призначених для початкового читання народу, припинити...»
Про Михайла Драгоманова
«Тільки ж у теперішній час мені нема іншого виходу, як закордонне видання українського часопису, — бо троїсте ярмо: порядків царства Російського та Австро-Угорського над нашою країною, котре не дає їй волі політичної, господарської й освітньої, неволить слово й печать українську настільки, що прихильникам волі народу українського... не можна просто й відверто висловлювати в себе вдома свої думки...»
Хронологія
19 лютого 1861 р. — царський маніфест про скасування кріпосного права в Російській імперії.
1863 р. — видання Валуєвського циркуляра міністром внутрішніх справ (Петром Валуєвим).
1863–1864 рр. — польське національно-визвольне повстання, скасування тимчасовозобов’язального стана селян Правобережної України.
1873–1876 рр. — діяльність «Південно-Західного відділу Російського географічного товариства».
1876 р. — Емський указ імператора Олександра II.
Subjectzno
Page updated
Google Sites
Report abuse