ТЕМА 14. КУЛЬТУРА УКРАЇНИ КІНЦЯ XVIII – ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XIX СТ.
ТЕМА 14. КУЛЬТУРА УКРАЇНИ КІНЦЯ XVIII – ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XIX СТ.
Програма ЗНО/НМТ
Терміни за програмою
Романтизм — ідейний і художній рух у культурі кінця XVIII – першої половини XIX ст., в основі якого — духовне життя людини, воля творчої особистості, інтерес до національної культури та фольклору, ідеалізація минулого.
Класици́зм — етап розвитку національної архітектури, який існував з останньої третини XVIII ст. до середини XIX ст. Відбився також в літературі, створенні інтер'єрів і в ужитковому мистецтві.
Історичні документи
Заснування Київського університету
«Місцем його заснування було обрано місто.., де вперше засяяло й звідси розлилося по всій Давній Русі світло істинної християнської віри. Заснований університет, названий... на честь великого просвітителя Русі, удостоєний прийняттям під особливе покровительство Його імператорської величності...»
Про Михайла Максимовича
«Історик, перший ректор Київського університету Св. Володимира, основоположник української фольклористики, автор збірок українських народних пісень»
Про «Історію русів»
«...Це одна з найвидатніших пам’яток української історіографії... Відмінність праці полягає в її виразній ідеологічній спрямованості — ідеї автономізму, окремішності, у намаганні провести чітку грань між Україною та іншими державами, зокрема — Росією.., підкреслюється, що, приєднуючись до Польщі чи Москви, населення України вважало себе повністю рівним і діяло на умовах цілковитої рівноправності...»
Мета створення Київського університету
«Університет [...] — моє творіння. Але я першим ліквідую його, якщо він не виконуватиме своєї мети поширювати російську освіту й російську національність в ополяченому краю Західної Росії»
Ліквідація греко-католицької церкви на Правобережжі, 1839 р.
«Єпископів, духовенство й віруючих греко-католицької церкви об’єднати з православною церквою всеросійською...»
Персоналії
Персоналії за програмою: Василя Каразіна, Петра Гулака-Артемовського, Григорія Квітки-Основ'яненка, Михайла Максимовича, Михайла Остроградського;
Марка філателістичної колекції відділу «Учені»
Михайло Остроградський — видатний математик, академік Санкт-Петербурзької академії.
Василь Каразін — видатний учений, винахідник, зробив багато відкриттів у галузях хімії, техніки, астрономії тощо, ініціатор відкриття Харківського університету 1805 р., який став осередком та дав поштовх національно-культурному відродженні Наддніпрянщини
Петро Гулак-Артемовський — історик, педагог, письменник, автор віршів, антикріпосницької сатиричної байки «Пан і собака». Працював у Харківському університеті та деякий час був ректором, був видатним байкарем.
Григорій Квітка-Основ'яненко — народився на Харківщині, батько української прози (автор повісті «Пан Халявський», «Конотопська відьма», «Маруся» тощо).
Михайло Максимович — основоположник української фольклористики, автор збірок українських народних пісень. Перший ректор університету в Києві імені Святого Володимира 1834 р. (нині імені Тараса Шевченка).
Хронологія
1798 р. — видання «Енеїди» Івана Котляревського (перший твір у новій українській літературі, надрукований у Санкт-Петербурзі).
1805 р. — відкриття університету в м. Харків, ініціатор — Василь Каразін.
1834 р. — відкриття університету в м. Київ. Першим ректором був Михайло Максимович.
1839 р. — ліквідація царською владою греко-католицької церкви на Правобережжі.
1840 р. — перше видання «Кобзаря» Тараса Шевченка.
Subjectzno