ТЕМА 20. УКРАЇНА В РОКИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ
Embedded Files
Позиції українських політичних сил щодо Першої світової війни
Головна українська рада (підтримка Австро-Угорщини):
«Царська імперія загрожує нашому життю під охороною Австрійської монархії. Нехай українство віддасть усі свої сили на те, щоб боронити наше життя, щоб історичний ворог України був розбитий! Нехай на руїнах царської імперії зійде сонце визволеної України!»
Товариство українських поступовців (нейстралітет):
«Цю війну ми визнаємо чужою.., шкідливою українському народові, бо жодна з воюючих сторін не може викликати співчуття ні цілями, ні способами боротьби. Ми стоїмо на основі автономного устрою тих держав, з якими нас поєднала історична доля...»
«...ми, українці, з початку війни зайняли нейтральну позицію й не виступали ні за, ні проти війни, а тепер постановили виступити рішуче проти війни, бо вона тільки нищить наш край, як уже знищила Галичину та частину Волині, і не принесе нічого корисного. Володимир Леонтович та Андрій В’язлов висловилися проти такої рішучої заяви, бо вона йде всупереч з думками російської інтелігенції, що нас і так обвинувачує вже не тільки [російський] уряд, але й [російське суспільство] у сепаратизмі...»
Союз визволення України (підтримка Австро-Угорщини):
«Реалізацію устремлінь українського народу зв’язуємо із підтримкою Австрії й розгромом Росії у війні. Політичною платформою є державна самостійність України. Форма правління має бути конституційна монархія з демократичним устроєм...»
Частина соціалдемократії на чолі із Симоном Петлюрою (підтримка Російської імперії):
«Українці [...] виконають свій обов’язок громадян Росії в цей тяжкий час до кінця не тільки на полі бою, а й як громадяни — в міру сил сприятимуть успішному виконанню російською армією завдання, що випало на її долю...»
Діяльність українських політичних сил
У серпні 1914 р. політичні партії Галичини створили Головну українську раду (ГУР), де головою був Кость Левицький. За ініціативи ГУР було створено добровольчого легіону Українських січових стрільців (УСС) у складі австро-угорської армії.
Невдовзі після створення ГУР (серпень 1914 р.) емігранти Наддніпрянської України створили Союз визволення України (СВУ) на чолі з Дмитром Донцовим. Одна з діяльностей СВУ була допомога військовополоненим українцям, видання газет, брошур, оголошень тощо.
У 1915 р. ГУР і СВУ об'єдналися та створили Загальну українську раду (ЗУР).
Кость Левицький
Дмитро Донцов
Перше січове свято. Випуском цього рекламного оголошення займався Союз визволення України (СВУ)
Плакат зображує Українських січових стрільців (УСС), присвячений створенню УСС
Андрій Жук
Андрій Жук — член Головної української ради, Загальної української ради, дипломат Української Держави, УНР.
Перебіг воєнних подій
1914 р. — Галицька битва, російські війська здобули Львів, окупували Східну Галичину та Північну Буковину.
1915 р. — Горлицький прорив, німецько-австрійські війська відвоювали майже всі втрачені території та зайняли частину Волині.
1916 р. — Брусиловський прорив, російські війська повторно окупували Галичину та Буковину, Брусиловський прорив перевершив усі очікування та значно покращив становище союзників Російської імперії (Велика Британія, Франція й Італія).
Під час контролювання Росією західноукраїнських земель було створено Галицько-Буковинське генерал-губернаторство на чолі з Георгієм Бобринським.
Під час Першої світової війни російська та австрійська влади застосовували депортацію нелояльної частини населення українських земель, що входили до складу Австро-Угорщини.
Питання ЗНО за документом
Правильні відповіді виділені жирним шрифтом
«Відозва Загальної української ради. За всяку ціну завзялася російська імперія загарбати українські землі АвстроУгорщини... [...] Уже другий раз у часи цієї війни насувається на українські землі Австро-Угорщини російський наступ. Другий раз українське населення Галичини, Буковини й північносхідної Угорщини попадає в огонь національного й релігійного переслідування з боку Росії. Під час першого наступу Росія з найбільшою брутальністю прагнула до повного знищення українського життя... І тепер в часи другого наступу всі ті вчинки повторюються!»
1. Загальна українська рада оприлюднила цитоване звернення у
А) 1914 р.
Б) 1916 р.
В) 1918 р.
Г 1920 р.
2. Появу звернення зумовлено
А) завершенням Галицької битви.
Б) початком «Листопадового зриву».
В) здійсненням Чортківської офензиви.
Г) проведенням Брусиловського прориву.
3. У роки Першої світової війни Загальна українська рада
А) виступала за нейтралітет українців у війні.
Б) була прихильною до влади Австро-Угорщини.
В) вимагала негайного проголошення незалежності України.
Г) підтримувала політику Росії на західноукраїнських землях.
Бойовий шлях Українських січових стрільців (УСС)
Полковником УСС був Вільгельм фон Габсбург-Лотрінген (псевдонім — Василь Вишиваний) — австрійський архікнязь, полковник армії УНР, поет.
Вересень 1914 р. — захист Ужоцького перевалу
Травень 1915 р. — бій за гору Маківка, бойове хрещення УСС.
1916 р. — бої на горі Лисоні.
На картосхемі стрілками позначено бойовий шлях Українських січових стрільців.
Соціально-економічний розвиток українських земель
Для соціально-економічного розвитку українських земель періоду Першої світової війни було характерним посилення інфляційних процесів в економіці.
Історичні документи
Переддень Першої світової війни 1914–1918 рр.
«Надходить важка історична хвиля. Вирішується доля держав і народів. Нічого не вдіяли всі зусилля дипломатії, щоб утримати мир у Європі... Війни хоче цар російський, самодержавний володар імперії, яка є історичним ворогом України... Історичний ворог України не може спокійно дивитися, що не вся Україна в його руках...»
Головна українська рада щодо Першої світової війни
«Царська імперія загрожує нашому життю під охороною Австрійської монархії. Нехай українство віддасть усі свої сили на те, щоб боронити наше життя, щоб історичний ворог України був розбитий! Нехай на руїнах царської імперії зійде сонце визволеної України!»
Союз визволення України щодо Першої світової війни
«Реалізацію устремлінь українського народу зв’язуємо із підтримкою Австрії й розгромом Росії у війні. Політичною платформою є державна самостійність України. Форма правління має бути конституційна монархія з демократичним устроєм...»
Частина соціалдемократії на чолі із Симоном Петлюрою щодо Першої світової війни
«Українці [...] виконають свій обов’язок громадян Росії в цей тяжкий час до кінця не тільки на полі бою, а й як громадяни — в міру сил сприятимуть успішному виконанню російською армією завдання, що випало на її долю...»
Позиція Товариства українських поступовців щодо війни
«...ми, українці, з початку війни зайняли нейтральну позицію й не виступали ні за, ні проти війни, а тепер постановили виступити рішуче проти війни, бо вона тільки нищить наш край, як уже знищила Галичину та частину Волині, і не принесе нічого корисного. Володимир Леонтович та Андрій В’язлов висловилися проти такої рішучої заяви, бо вона йде всупереч з думками російської інтелігенції, що нас і так обвинувачує вже не тільки [російський] уряд, але й [російське суспільство] у сепаратизмі...»
«Цю війну ми визнаємо чужою.., шкідливою українському народові, бо жодна з воюючих сторін не може викликати співчуття ні цілями, ні способами боротьби. Ми стоїмо на основі автономного устрою тих держав, з якими нас поєднала історична доля...»
Утворення ГУР у 1914 р.
«...У сій хвилі представники українського народу в Галичині всіх політичних напрямів, яких об’єднує один національний ідеал, зібралися в Головну Українську Раду...»
Наказ Івана Боберського
«Наказ “Сокола-Батька”. Члени всіх філій “Сокола-Батька” як “Січей”, так і “Соколів” мають стати тепер членами “Українських Січових Стрільців”... У стрілецьких справах усі тепер підпадають під наказ “Української Бойової Управи”...»
Реалізація імперської стратегії Росії в Першій світовій війні, що стала можлива завдяки Галицькій битві
«...злиття землі Ярослава Осмомисла, князів Данила і Романа з Імперією в політичному, соціальному та національному відношеннях...»
Події Першої світової війни 1914 р., коли російські війська здобули Галичину
«Москвофіли-інтелігенти на кожному кроці показували радість з приводу вступу до Львова російських військ та намагалися їм допомогти»
Брусиловський прорив, 1916 р. Повторна окупація російськими військами частини Галичини та Буковини
«Дії цього фронту врятували Італію від розгрому та виходу її з війни, окрім того, полегшили становище англійців і французів на фронті, спонукали Румунію стати на бік [Антанти] та зіпсували всі плани й наміри австро-угорців і німців на цей рік...»
Хронологія
Серпень 1914 р. — утворення Головної української ради (ГУР), формування легіону Українських січових стрільців (УСС).
Серпень 1914 р. — створення Союзу визволення України (СВУ).
1914 р. — Галицька битва, російські війська здобули Львів, окупували Східну Галичину та Північну Буковину.
1915 р. — утворення Загальної української ради (ЗУР).
1916 р. — Брусиловський прорив, російські війська повторно окупували Галичину та Буковину, Брусиловський прорив перевершив усі очікування та значно покращив становище союзників Російської імперії (Велика Британія, Франція й Італія).
Subjectzno
Page updated
Google Sites
Report abuse