ТЕМА 16. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В СКЛАДІ АВСТРО-УГОРЩИНИ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ СТ.
ТЕМА 16. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В СКЛАДІ АВСТРО-УГОРЩИНИ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ СТ.
Соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель
У 1867 р. Австрійська імперія змінила свій устрій та була перетворена на Австро-Угорську імперію. Становище західноукраїнських земель було плачевне: вони майже не розвивалися, переважання іноземного капіталу, стрімке зростання населення, безземелля та малоземелля селян.
Через вище вказані причини наприкінці ХІХ ст. активуються масові переселення до Канади, США, Бразилії та інших країн.
Щоб поліпшити становище селян, виник кооперативний рух, який мав на меті подолати лихварство в Східній Галичині та Буковині.
Питання ЗНО за зображеннями
Правильні відповіді виділені жирним шрифтом
1. Яке явище можна проілюструвати джерелами, зображеними на фото?
A) біженство
Б) асиміляцію
В) депортацію
Г) трудову міграцію
2. На підставі аналізу цих джерел можна стверджувати, що значні масштаби й інтенсивність явища забезпечено передусім за рахунок
А) дрібних торгівців.
Б) ремісників-кустарів.
B) малоземельних селян.
Г) кваліфікованих робітників.
3. Укажіть історико-географічний регіон, для якого було характерним явище, проілюстроване наведеними джерелами.
А) Таврія
Б) Галичина
В) Слобожанщина
Г) Наддніпрянщина
Суспільно-політичні рухи на західноукраїнських землях
У 60-х рр. ХІХ ст. виникло дві основні течії: москвофільство та народовці. Москвофіли просували ідею зближення та єдність з Росією. Народовці виступили протидією москвофілам — за творення власної держави та розвиток української мови.
Через деякий час народовці стали більш впливовими та мали більше значення ніж москвофіли. Найважливішою подією їхньої діяльності стало створення у Львові товариства «Просвіта» у 1868 р.
Важливе значення для розвитку української мови та літератури стало створення у Львові Літературного товариства імені Тараса Шевченка в 1873 р. (від 1892 р. — Наукове товариство імені Тараса Шевченка (НТШ)). Одним з найвдаліших керівників НТШ був Михайло Грушевський (1897–1913 рр.). Михайло Грушевський був автором фундаментальної праці з історії України. Під його редакцію вийшла найбільша кількість томів «Записок Наукового Товариства імені Шевченка» наприкінці XIX – на початку XX ст.
На початку 90-х рр. ХІХ ст. у Галичині відбулося явище «Нова ера» — спроба українсько-польського порозуміння 1890 р. в Галичині — пов’язана з діяльністю народовців.
Михайло Грушевський
Політичні партії на західноукраїнських землях
У 1890 р. радикали Галичини створили першу українську політичну партію — Русько-Українську радикальну партію (РУРП), її представниками були Іван Франко, Михайло Павлик та Євген Левицький. Одним із провідних діячів РУРП також був Юліан Бачинський, який опублікував брошуру «Україна Irredenta», де було вперше обґрунтовано потребу здобуття політичної незалежності України.
У 1899 р. було створено ще дві партії: Українська націонал-демократична партія (УНДП) і Українська соціал-демократична партія (УСДП).
Історичні документи
Трудова еміграція
Про яке соціально-економічне явище йдеться в уривку з історичного джерела: «Нужда галицька так надоїла нашим людям, що і в пекло не бояться йти, щоб лише втекти з рідного краю... Пішов голос про Бразилію. Незнаний цей край, далекий, але народ не зважав, не роздумував довго: утекти з неволі — це єдиний вихід»
Про Львівський університет
«Вищі школи, розкидані по всій Україні, мали одну спільну рису: ...мовою викладання в них були — російська, німецька, польська. Запекла боротьба за українську мову не мала успіху. Проте був університет, у якому дозволили мати кілька — за змістом і мовою — українських кафедр...»
Хронологія
1868 р. — створення в м. Львів товариства «Просвіта».
1873 р. — створення в м. Львів Літературного товариства імені Тараса Шевченка (від 1892 р. — Наукове товариство імені Тараса Шевченка).
1890 р. — створення Русько-української радикальної партії (РУРП), представниками були Іван Франко, Михайло Павлик та Євген Левицький.
1899 р. — створення Української національно-демократичної партії (УНДП) та Української соціал-демократичної партії (УСДП).
Subjectzno